Що відбувається з цінами на облігації та які фактори впливають нині на відсоткові ставки акцій?
На перший погляд дивно: економісти ще торік попереджали, що висока інфляція підштовхне ставки вгору й «ударить» по борговому ринку. Утім навесні 2025-го ми бачимо протилежне: котирування американських і європейських держоблігацій зросли, а фондові індекси втратили до десяти відсотків із січневих піків. Тож доцільно буде розібратись, що ж насправді відбувається та чого чекати українському інвестору.
Головна причина — різкий поворот центральних банків
Після несподівано слабких макроданих у США (індекс ділової активності ISM впав нижче 47 пунктів, а безробіття піднялося до 4,7 %) трейдери знову заговорили про раннє зниження базових ставок. Ф’ючерси на Fed Funds тепер закладають два-три кроки вниз до кінця року, тоді як ще у лютому очікувався один-два підйоми. Ринок миттєво перерахував прибутковості: десятирічні US Treasuries подешевшали в дохідності майже на 60 б.п. (тобто самі папери подорожчали) і торгуються поблизу 3,6%. Для облігацій справджується класична формула: чим нижча майбутня ставка, тим вища їхня ціна.
Також ви можете прочитати про Зелені облігації, які нині є трендовими у світі.
Чому «зеленіє» дохідність, але «червоніють» графіки акцій
Для акцій зниження ставок не завжди благо. Пауза в жорсткій монетарній політиці цього разу означає, що Федеральна резервна система бачить ризик рецесії. Прибутки компаній уже скоротилися: квартальні звіти S&P 500 показали найповільніший приріст виручки з 2020 року, а прогноз на другу половину року знижено вдруге поспіль. Це одразу відобразилося в котируваннях: з березневих максимумів індекс втратив 9,8%, технологічний Nasdaq — понад 12%. Фондовий ринок падіння посилює й геополітика: нові митні бар’єри між США та Китаєм згортають корпоративні CAPEX-плани й змушують фонди переоцінювати ризик «ланцюжків» постачань.
Український кут зору: облігації цікавлять навіть роздріб
В Україні рух грошових потоків помітно: ставки за гривневими ОВДП з погашенням у 2026 році знизилися з 19,5% до 17,7% річних лише за три весняні аукціони. Попит банківського сектору та іноземців перевищував пропозицію в 1,5–2 рази, тому Мінфін опустив купон, а ціна паперів — зросла. Для пересічного інвестора це означає дві речі: купити «довгу» гривню сьогодні складніше (лот швидко розбирають), зате вже придбані папери можна продати на вторинному ринку з невеликою премією. Так працює загальний закон: ціни на облігації ростуть, коли ринок чекає пом’якшення монетарних умов.
На падіння фондового ринку це теж вплинуло: вітчизняні портфельні керуючі скоротили частку глобальних акцій у портфелях на 3-4 п.п. і перекинули гроші в ОВДП та короткі євробонди МФО — поки прибуток звідти стабільніший.
Що робити з активами: кілька ідей
Якщо ви тримаєте портфель у гривні, подивіться на ОВДП з погашенням у 2026–27 рр. Ціни на облігації зараз йдуть вгору швидше, ніж падає ставка НБУ, тому можна отримати додатковий «бонус» до купону.
В індексних фондах на американському ринку акцій 2025 перейдіть із 100% капіталу на 70–80%, а різницю тримайте в коротких доларових бондах чи грошовому ринку. Поки Федеральна резервна система не підтвердить розвороту економіки, акції залишаться волатильними.
Не поспішайте продавати все: коли почнеться реальне зниження ставок і стабілізується прибуток компаній, гроші знову повернуться в акції. Але зараз «облігації — король», і це вже відчуває кожен, хто купує папери Мінфіну на українських аукціонах.