Перевірки Нацбанком українських банків та інших фінустанов часто завершуються штрафами, що виписують за порушення вимог валютного законодавства та фінмоніторингу.
Нещодавно, наприклад, два банки вивели з ринку саме за порушення законодавчих вимог, а не за низьку фінансову стійкість, як це часто буває в мирний час.
До речі відсутність підходів до сучасного фінмону також визнана порушенням. Банки та чисельні небанківські фінустанови активно шукають методи для автоматизації фінмону.
А виписані застереження та штрафи від НБУ містять пояснення: «за відсутність систем автоматизації фінансового моніторингу».
За що найчастіше штрафують
Якщо проаналізувати виписані штрафи, стає зрозуміло, що суб’єкти первинного фінмоніторингу (СПФМ) отримали їх через порушення валютного законодавства.
Основна частина штрафів припала на фінкомпанії. Це доволі неоднорідний сегмент, що складається з платіжних систем та мікрофінансових установ.
На другому за кількістю штрафів місці перебувають банки, третє посіли страхові брокери.
Останні місця через порушення вимог фінмону поділили ломбарди, лізингові та страхові компанії. До речі, дуже багато «страховиків» за останній час взагалі лишилися ліцензії, а в формулюваннях причини санкцій вказується або «неподання звітності», або «порушення фінмоніторингу».
Звичайно, штрафи від регулятора не можуть не впливати на фінансову стійкість установ. Вони забирають мільйонні суми з рахунків, створюючи тим самим зниження показників рентабельності та викликаючи форс-мажорні проблеми з ліквідністю.
Найбільшим ударом може стати погіршення репутації, а деколи й ліквідація установи.
Варто зазначити, що до штрафу учаснику фінринку роблять письмове застереження. Якщо він не виконує вимоги та рекомендації, через 1-3 місяці відбувається штрафування.
Серед причин письмових застережень найрозповсюдженішими є наступні:
- несвоєчасне подання або загалом неподання до Нацбанку звітності;
- порушення порядку та умов торгівлі валютами;
- неналежна розробка та оновлення внутрішніх документів;
- недотримання порядку подання на запит спеціально уповноваженому органу інформації;
- незабезпечення в робочому приміщенні системи відеоконтролю;
- порушення ідентифікації, верифікації або вимог стосовно вивчення клієнтів;
- надання невірної інформації відносно операцій на запити від Нацбанку.
Зазвичай, щомісячно таких застережень видається від 2 до 16. Тож призначені згодом штрафи для установ не можуть бути сюрпризом.