Долар стабільно посідає в торгових розрахунках провідні позиції, а ось євро перемістилося в міжнародних платежах на третє місце. Динаміка ж китайського юаня призвела його до другого місця серед світових валют.
Про каталізатор динаміки юаня
Компанії світу, що спрямовуються на боргові ринки в КНР, створюють рекордні обсяги облігацій, які згодом номінуються в юанях, позичають шалені суми грошей у банків материкового Китаю. Це призводить до отримання вигоди в мінімальних відсоткових ставках в юанях, бо розміри фінансування в інших країнах різко зростають та показують тенденцію до значного підвищення.
Збільшення цих запозичень у китайських банках стало причиною того, що юань обігнав євро і став другою з валют, що застосовуються в глобальному торговельному фінансуванні. А це дало амбіціям Пекіна поштовх щодо інтернаціоналізації юаня.
Глобальний поспіх проти глузду
Глобальний поспіх брати позики в Китаю різко суперечить здоровому глузду, бо міжнародні інвестори через побоювання геополітичної нестабільності та напруженості, слабкої висхідної динаміки уникають другої за величиною економіки світу.
Глобалізацію юаня слід з особливою обережністю оцінювати. Аналітики наголошують на обмеженому використанні та обігу доходів від міжнародних облігацій в юанях. Підкреслюють, що про інтернаціоналізацію казати передчасно.
Головний пріоритет китайської інтернаціоналізації
Зростаюча частка юаня у фінансуванні світу є пріоритетною інтернаціоналізацією для Китаю. Хоча схоже, що нещодавній сплеск активності був спрямований на внутрішнє здебільшого використання.
Разом з тим, інтернаціоналізація юаня проходить не так гарно, як це озвучують у заголовках китайських ЗМІ. Більшість транскордонних трансакцій з юанем відбуваються між Гонконгом та материком, а це підтверджує локальну форму інтернаціоналізації.
До того ж, країни, що геополітично орієнтуються на США, «не виявляють готовності перейти на використання юаня». Тобто глобальне використання можливе, але в торгівлі поки що воно буде на низькій стелі.