Сімейний бізнес – давно відоме поняття. Наприклад, найстарішим у світі готелем під назвою Hōshi Ryokan вже 46-те покоління родини Хосі керує. А бренд олівців Faber-Castell знаходиться під управлінням в межах однієї сім’ї понад 260 років.
Багато відомих підприємницьких династій існує у світі.
Це й Рокфеллери, й Ротшильди, й Фабери. Але в деяких випадках молоді спадкоємці можуть втратити частину акцій чи навіть й цілком бізнес своїх попередників. Що ж пішло не так в їх випадках? Цікаво буде дізнатися.
Чому підприємницькі династії втрачають свій бізнес
Найбільше бізнесів, що належать до категорії «сімейних» в Азії та Європі. Можна з легкістю знайти випадки, коли компаніями управляли майже десятки поколінь. На жаль, кейси це поодинокі. Менше ніж 12% сімейних бізнесів, за статистикою, доживають лише до третього покоління.
Китайці з цього приводу навіть афоризм цікавий використовують – 富不过三代, що в перекладі означає «Багатство не передається трьом поколінням».
З’ясуймо, яким чином відбувалися зміни в поколіннях сімейних імперій Ітонів, Ґуччі, Морганів, та що зараз з управлінням їх бізнесу.
Ітон: найбільша (у минулому) мережа універмагів Канади
По всій Канаді мережа Eaton колись мала магазини. Вона вважалася найбільшою в країні. Закупівлі здійснювались по всьому світу, а каталоги товарів знайти можна було в будинках більшості канадців. 70 000 працівників налічувалося в неї на піку розвитку (на 1930 рік). В той час компанія забезпечувала 60% продажів в універмагах Канади.
Eaton називають «піонером» різних інновацій в роздрібній торгівлі. Наприклад, в той час, коли торгуватися за товар було нормою, в Eaton робили фіксовану вартість, а також повертали гроші, якщо товар був нижче заявленої якості.
До 1896 року Eaton’s позиціювався, як «Найбільший магазин Канади». Щоб підвищити коло покупців, новий спадкоємець Eaton відкрив додатковий 5-поверховий магазин у невеликому містечку Вінніпег, а також ввів в дію каталог та службу доставлення товарів.
До речі, саме компанія Eaton заснувала чорну п’ятницю. В далекому 1905 році в універмазі провели святкування до Дня подяки. Вулицями Торонто проїхала карета з Санта Клаусом, а в магазинах запровадили знижки.
З 1980-х у Північній Америці загалом відбулася криза. Додатково й роздрібні гіганти Америки, наприклад Walmart, стали активно розвивати бізнес в Канаді, тож Eaton в плані конкуренції було все важче. Занепаду також сприяло низької якості управління з боку останніх двох поколінь сім’ї Ітон.
Вийшло так, що мережа, яка у 1930 році здійснювала контроль над майже 60% усіх продажів канадських універмагів, у 1997 р. займала лише 10,6% ринку. У 1997 компанія вперше подала заяву про захист від банкрутства.
Останній із членів сім’ї, який займався управлінням, Джордж Ітон, пішов з посади гендиректора в 1997. Рік поспіль компанія перетворилася в публічну, завдяки випуску 11,7 млн цінних паперів. Ітони зберегли контроль за 51% акцій.
1998 рік компанія завершила зі збитком в $ 72 млн. Влітку 1999 року компанія, що мала 64 універмаги, два магазини товарів для дому та один великий склад збанкрутувала. Пропрацювавши 130 років мережа закрилася.
Ґуччі: відома fashion-імперія
У 1921 році в італійській Флоренції заснували бренд Gucci. Сьогодні він посідає 4 місце після Louis Vuitton, Chanel та Hermès у світі.
Існуванням своїм бренд завдячує підприємцю Італії Ґуччіо Ґуччі. Народився майбутній дизайнер у Флоренції 1881 року, любов до мистецтва мав з ранніх років, а до бізнесу прихильність передав йому батько. Той виготовляв капелюхи та був ремісником.
У 23 роки Ґуччіо вирушив до Лондона та влаштувався у готелі The Savoy швейцаром. Це було найрозкішніше місце на континенті. В готелі зупинялися Френк Сінатра, Клод Моне та Мерилін Монро. Ґуччі помітив, скільки люди можуть витратити грошей на аксесуари. Замислився над цим…
- Вартість житла Києва: Спробуйте унікальні знижки!
- «Нова пошта» відкрила в Германії вже друге відділення
- Нові правила заповнення платіжок в Україні
- Відсотки за депозитами у різних банках: які бувають і від чого залежать
- Гроші Україні на швидке відновлення: попередньо зрозуміло, скільки є на сьогоднішній день
1921 року він повернувся до Флоренції, де відкрив майстерню з випуску шкіряних сумок. Усі діти допомагали батьку вести бізнес модного дому. До речі, логотип із двох переплетених літер G вигадав Альдо у 1933 році.
Знаменитості та королівські персони стали клієнтами Гуччі. До 1940 бутики Gucci з’явилися по всій Італії.
Новий етап розвитку Gucci
Компанія стала одним із перших євробрендів, що масштабувалися на ринок Америки, відкривши у 1953 році бутик на П’ятій авеню. Цього ж року через смерть батька модний дім перейшов до Альдо, Васко та Родольфо, його синів. Васко відповідав за виробництво в Флоренції, Родольфо – за бутик у Мілані, Альдо – за міжнародну експансію.
Один за одним у період 60–70-х бутики Gucci відкривали в Англії, Італії, Франції, Японії та Кореї. Але в 1980-х відбулася перша криза бренда.
Син Альдо, Паоло, і його племінник Мауріціо, тобто третє покоління управлінців, мали різні бачення.
Коли в 1989 році акції компанії перейшли у власність Мауріціо, він, у гонитві за швидким прибутком, почав торгувати ліцензіями на виробництво товарів з оригінальним логотипом Gucci. В результаті, по всьому світу почали масово штампувати низької якості продукцію під маркою Gucci, а модний дім здобув асоціацію з контрабандистами.
Мауріціо, усвідомивши фінансові складнощі, продав всі свої акції та втратив бізнес, що будувався його сім’єю понад 70 років. Згодом його колишня дружина Патриція Реджані найняла кілера, щоб вбити Мауріціо. Певний час ходили чутки, що саме ревнощі стали однією з ключових причин краху імперії Gucci. Наразі бізнес ще існує, але серед власників не лишилося з родини Гуччі нікого.
Морган та запобігання американського дефолту
J.P. Morgan Chase & Co – один з найбільших банків світу. Представництва є в понад 60 країнах. А засновник його, JP. Morgan — наймогутніша у фінансовій історії США людина. Він в буквальному сенсі відкрив для американської промисловості друге дихання, провів реорганізацію залізниці та врятував Америку від дефолту.
Джон Пірпонт Морган, засновник J.P. Morgan, з 1857 працював в банківській сфері. А в 1861 році, з банкіром Ентоні Дрекселем у Нью-Йорку заснував Drexel, Morgan & Co комерційне банківське товариство. Компанія у 1895 році після реорганізації змінила назву на J.P. Morgan та Company. Впродовж XIX та першого десятиліття XX сторіччя в США центробанку не було. Його функції виконувала система нацбанків. Це додаткові ризики для фінансової системи країни створювало. Зокрема, «банківську паніку», що полягала в масовому вилученні вкладниками через сумніви у фінстановищі банків депозитів.
На 1895 рік золотий запас Америки вже був майже вичерпаний. Це загрожувало дефолтом. І Морган запропонував план закупівлі золота у власному банку та деяких європейських фінустановах.
Піком могутності для JP. Morgan став початок 1910-х. Компанія в той час контролювала три нацбанки та домінувала в 10 великих залізничних системах. Додатково JP. Morgan займала у 5 великих корпораціях провідне становище. І домінування таке владі США не сподобалося. Все скінчилося спецрозслідуванням Конгресу. За його результатами ввели федеральний податок на прибуток, створили Федеральну резервну систему та прийняли антитрастовий закон Клейтона.
Джона Пірпонта Моргана зміни ці вже не застали. Фінансову імперію успадкував Джон Пірпонт Морган-молодший. Разом з банкірами він у 1929 році намагався зупинити обвал цін на акції банку, але не вийшло. Активи Морганів впали до $425 млн з $704 млн.
Паралельно з економічними потрясіннями вплив здійснювали регуляторні обмеження. Через акт Гласса-Стіголла, що прийняли у 1933 р., компанію поділили на інвестиційний банк Morgan Stanley та комерційний банк JP. Morgan and Company.
На зараз JPMorgan Chase & Co з капіталізацією $455 млрд є найбільшим банком США. В плані світової конкуренції він поступається лише Промислово-комерційному банку Китаю, тож є другим у світі. Але з 1970-х років із Морганів ніхто не бере участі в управлінні JPMorgan Chase & Co.
Ми розповіли вам про Ітонів, Ґуччі, Морганів та їх втрати сімейного бізнесу. Можливо, з сучасними знаннями, можливостями спадкоємці й змогли б якось вийти з ситуацій, що склалися, але того часу відбулося, як відбулося. Нехай це буде досвідом для наступних поколінь.