Ще 28 серпня минулого року Данило Гетманцев до Верховної Ради подав законопроєкт стосовно тимчасового оподаткування надприбутків банків. Він пропонував впродовж 2024−2026 років чистий процентний банківський дохід обкладати податком за ставкою 5% (це додатково до сплати податку, який передбачений на прибуток підприємств). Гроші пропонувалося спрямувати на оборону країни.
Звідки взялися у банків надприбутки
Законопроєкт цей є реакцією на надприбутки банків. Почали вони отримувати їх через підвищення влітку минулого року облікової ставки НБУ до 25% (з липня 2023 її зменшили до 22%).
За перші півроку 2023р. процентні доходи банків досягли 141 млрд грн. З них внаслідок операцій з цінними держпаперами — 73,5 млрд грн.
Процентні доходи в цьому ж періоді склали вже 93,6 млрд грн.
За річну роботу схеми депозитних сертифікатів НБУ дали банкам прибуток у 88,9 млрд грн.
Результати такі були досягнуті внаслідок переведення грошей клієнтів (залишків на поточних рахунках та депозитів) в депозитні сертифікати НБУ.
- Де взяти кредит онлайн на картку: рейтинг надійності кредитних компаній
- Як отримати кредит онлайн: покрокова інструкція
- Позика онлайн, кредит онлайн та займ на картку: як обрати найкращу пропозицію в Україні
- Чи вигідний бізнес на мобільних аксесуарах
- Бізнес на оренді весільного декору: скільки можна заробити
Банки, в результаті, вклали в них практично 500 млрд грн. І щодобово отримували майже 300 млн грн доходу.
Найбільше заробили на цьому державні банки, але й комерційні не лишилися позаду.
В чому проблема депозитних сертифікатів
Депозитні сертифікати НБУ вводились в якості інструменту стримування інфляції та впливу на макрофінансову стабільність. Ідея полягала в тому, щоб громадяни замість того, щоб скуповувати імпортні товари та валюту, гроші вкладали гривневі інструменти, перш за все, в депозити. Через це, впродовж першого півріччя 2023 року обсяг зростання строкових гривневих депозитів населення дав показник 23,3%.
Але практика така мала зворотний ефект. Тепер усі вільні кошти банки вкладають в депозитні сертифікати, отримуючи при фіксованому курсу гривні понад 20% гарантованого доходу.
Це всю іншу їх фінансову активність паралізує. Бо нащо кредитувати населення чи бізнес та ризикувати, коли можна отримувати надприбутки зовсім без ризиків?
Ситуація парадоксальна. Державі потрібні гроші на військові виплати, на виробництво зброї, на відновлення інфраструктури, енергетики та інші потреби. А банки водночас на депозитних рахунках зберігають десятки мільярдів.
Споживче кредитування та кредитування бізнесу в такій ситуації майже не функціонує, бо банкам геть не цікаво. Так, існує держпрограма «5−7−9», але кошті, отримані через неї мізерні на фоні потреб, що мають бізнес та населення.
І навіть якщо все ж буде введений податок на надприбутки, він не допоможе, бо буде просто перекладений на плечі споживачів рахунком здорожчання кредитування та введення додаткових комісій.