Розглянемо, що за темою статті передбачено в теорії та як все відбувається на практиці, яка законодавча база при цьому використовується, чи можна звертатися до окупаційних «керівників» та ін. Відповідь загалом дати складно. Тож розглядати парадоксальну, але актуальну в сучасних умовах тему будемо покроково.
Що в теорії
В теоретичному плані відчуження нерухомості на окупованій території може здійснюватися. Бо за чинним законодавством жоден з громадян України не може бути позбавлений права розпорядження власним нерухомим майном в межах країни.
Всі тимчасово окуповані території (хоч з 2014 року, хоч через війну, що зараз триває) є міжнародно визнаними українськими територіями, на яких діють всі закони та підзаконні акти, схвалені відповідними органами.
Однак як це зробити в реальності – відповісти важко. Купівля-продаж полягає не просто в підписанні договору. Потрібен і для продавця, і для покупця, і для нотаріуса, що буде угоду посвідчувати певний перелік дій.
А здійснити їх через те, що на тимчасово окупованих територіях не діє ні законодавство України, ні її органи (зокрема й нотаріату) не вийде.
Для угоди купівлі-продажу необхідно зібрати та надати нотаріусу пакет документів:
- документи про право власності;
- витяги з держреєстрів;
- технічні паспорти;
- оцінку майна та ін.
І зрозуміло, що з в цьому плані будуть очевидні проблеми.
Проте, в теорії майно, яке перебуває у регіоні, щодо якого є доступ до реєстрів нерухомого майна можна купувати-продавати, навіть якщо воно розташоване на тимчасово окупованих територіях. Конкретно перелік затверджений Наказом Мінюстиції України від 01.04.2022 № 1307/5, він час від часу оновлюється.
Що на практиці
Укладати будь-які угоди з відчуження чи набуття прав на нерухомість можна лише відносно майна, що є в доступі в реєстрах нерухомого майна. А реєстри закрили ще на початку війни. За кілька місяців частково доступ відновили. Але більшість окупованих територій перебувають у переліку, де припинений доступ. Це по-перше. Тобто спочатку треба дізнатися, чи є можливість майно продати.
По-друге, не в кожного нотаріуса є право посвідчувати договори з купівлі-продажу, обміну чи дарування нерухомості під час воєнного стану. Нотаріуси, що можуть це робити, визначені відповідним наказом мінюста, що розміщений на його сайті.
Реєстр цей час від часу оновлюється, тож до звернення до нотаріуса треба переконатися, що він справді може посвідчувати такі угоди.
По-третє, якщо одна зі сторін має громадянство росії, жоден нотаріус таку угоду не посвідчить. Навіть якщо перебування в Україні законне, навіть якщо приїхали сюди ще до початку війни. Це навіть перевіряти не варто.
Стосовно послуг окупаційної влади
Загарбники на окупованих територіях намагаються впровадити власне законодавство та заявляють, що ці території більше не є частиною України. Вони створюють власні нотаріальні округи, влаштовують нотаріусів, що діють за законодавством агресора.
- Де взяти кредит онлайн на картку: рейтинг надійності кредитних компаній
- Як отримати кредит онлайн: покрокова інструкція
- Позика онлайн, кредит онлайн та займ на картку: як обрати найкращу пропозицію в Україні
- Чи вигідний бізнес на мобільних аксесуарах
- Бізнес на оренді весільного декору: скільки можна заробити
Продавати таким чином майно чи ні – справа особиста. Ніяка угода визнана дійсною в таких умовах не буде, тобто після звільнення територій нерухомість буде мати того ж власника, що й до незаконного відчуження.
Покупець же просто викидає гроші, бо на руки отримує нікчемний папірець з недійсними на території України печатками.
Тобто резюмувати можна так. Якщо вимагають продати, якщо не випускають виїхати на безпечну територію без цього, продавайте без сумнівів. Все одно майно лишиться у вашій власності. Документи ж після деокупації можна буде відновити.