Певно, ви вже здивовані назвою цього матеріалу, бо він є парадоксальним тому, до чого беззаперечна більшість звикла. «Ти повинен/повинна завжди закінчувати те, що почав, бо нічого не досягнеш у житті»… Так казали й продовжують казати дорослі дітям. Але лишати певну роботи незавершеною не так вже й погано. Точніше, не завжди погано. Зацікавились, в чому справа? Тож переходимо до суті…
«Центр управління» людиною та його відношення до незавершеної роботи
Ще на початку ХХ століття Б.В. Зейгарнік (1900–1988) змогла довести, що лишати якусь роботу недоробленою — це не завжди погано. Треба тут чітко зрозуміти. Мова не про безвідповідальність та розхлябаність. Але що конкретно мається на увазі?
Ефект Зейгарнік: що передбачає
Завдяки роботам вченої людство (зацікавлена частина) мало змогу зрозуміти, що людський мозок здатний запам’ятати незакінчену роботу набагато краще, ніж повністю завершену. Незакритий і закритий гештальти мають різні для нього ступені значущості.
Наш мозок, тобто «центр управління» міцніше фокусується не на вже зробленому, а на тих справах, що людина ще не доробила.
Як працює
Під час роботи між людиною та предметами, або людиною-людиною виникає так звана «когнітивна напруженість».З’являється вона на початку виконання завдання і діє до тих пір, допоки справа не буде зроблена.
Ця напруженість – один з внутрішніх стимулів, що активно спонукає до завершення завдання, до виконання мети.
Якщо перервати роботу «на півдорозі», напруга не зникає. Вона продовжить впливати на розумові процеси (занепокоєння та незадоволеність людина саме через це і відчуває), і, як наслідок, на поведінку працівника, спонукаючи його до закриття гештальту.
В момент завершення виконання завдання напруженість зникає, з’являється очікуване задоволення від того, що було зроблено. Тобто, нездійснений намір чи незакінчене завдання активують тривогу, занепокоєння, підштовхують завершити розпочате. Проблема, в результаті, запам’ятовується значно сильніше, ніж вже фіналізована, відносно якої можна не хвилюватись.
- Де взяти кредит онлайн на картку: рейтинг надійності кредитних компаній
- Як отримати кредит онлайн: покрокова інструкція
- Позика онлайн, кредит онлайн та займ на картку: як обрати найкращу пропозицію в Україні
- Чи вигідний бізнес на мобільних аксесуарах
- Бізнес на оренді весільного декору: скільки можна заробити
Як було відкрито ефект Зейгарнік
Зейгарнік Блюма Вульфівна навчалася у Берлінському університеті, де і захистила дипломну роботу, в якій описала ефект, пізніше названий її ім’ям.
Вона відвідувала лекції викладача, який завжди для їх проведення обирав цікаві місця, в т.ч. і кафе. І ось в одному з них, куди заглядали групою найчастіше, Блюма Вульфівна звернула увагу на незвичайного офіціанта. Він ніколи не записував замовлення, попри вельми великі списки, ще й з певними деталями.
Блюма попросила молодика підійти та назвати, що вони йому замовили. Він точно виконав це прохання. Виявилось, що він чудово пам’ятав саме замовлення та всі його деталі, але…. стосувалося це лише тих ситуацій, коли ще не було оплати.
Ті, за якими вже гроші було отримано, він одразу забував. Цей випадок і підштовхнув до думки, що незакінчена та закінчена дії мають різне для мозку значення.
Щоб підтвердити теорію, Блюма Вульфівна провела ряд експериментів. І завжди, за їх результатами, виявлялося, що нездійснений намір створює афективну активність. Саме вона стабільно відтворює незавершену дію у свідомості, народжує «нав’язливі думки», спрямовані на закриття гештальту.
Тобто, інстинктивно людський мозок завжди прагне закінчених цілісних образів. Людина ж від виконаного завдання прогнозовано отримує задоволення.
Ефект Зейгарнік в реальній дії
Овсянкіна М.А. (1898-1993), американський психолог зробила декілька експериментів на таку тему та доповнила висновки Б.В. Зейгарнік.
Вона давала учасникам збирати фігурки. Напередодні завершення процесу вона зверталася до респондентів з проханням перерватися та пропонувала виконати кардинально іншу дію. А фігурки накривала папером і виходила з кімнати. Сенс в тому, що майже в 90% випадків після завершення відволікаючого завдання часники поверталися збирати фігурки (ефект навіть отримав назву «Овсянкіної»).
Згодом було багато досліджень, які довели, що незавершені завдання перетворюються на квазіпотребу, створюють психоемоційну напругу, яку важливо зняти.
Найчастіше ефект Зейгарнік у форматі «далі буде або читайте далі» використовують журналісти та маркетологи, а також режисери.
Але й кожен охочий може скористуватися ним на власну користь.
Наприклад, тим, хто стабільно відкладає справи «на завтра», треба змушувати себе працювати «через силу». А як прийде почуття захоплення процесом, одразу зупинитися. Повернутися наступного дня. Це буде краще, аніж «тупо працювати до упору».
Ефект Зейгарнік робить результативнішим процес навчання. Замість «заштовхування» інформації в мозок зубрінням, краще переглядати її та час від часу робити перерви, в які займатися іншим, а згодом знову братися за підручник. Так запам’ятається більше матеріалу.
Ефект Зейгарнік можна вдало використовувати в підприємницькій діяльності, в керівництві колективом, в бізнесі різних масштабів. Впевнені, інформація буде вам корисною. Практикуйте з користю!