Кращі інвестори усіх часів або 20 культових постатей сучасності та минулого (ч.1)

Багато чому можна повчитися у людей, мова про яких піде надалі в матеріалі. Для читачів Фінрадника ми відібрали 20 культових фігур не лише минулого, а також і сучасності. Безсмертна їхня мудрість допоможе інвесторам, що лише починають свій шлях, здобути корисну інформацію, підтримку та чудовий приклад реальних дій. Не обов’язково діяти так, як герої матеріалу. Можна враховувати інформацію, щоб розуміти можливі вчинки та рішення конкурентів.

Карл Целіан Айкан – засновник Icahn Enterprises (88 років)

Свого успіху, досяг завдяки безжальному «загарбництву». Він у далекі 80-ті  активно перехоплював контроль за компаніями, що були недостатньо ефективними, а потім робив на них гроші. 

Згодом він, скажімо так, реінкарнувався в інвестора-активіста, але зауважимо, що люди не змінюються. Фірмовий його стиль наразі полягає в прагненні:

  • беззаперечно отримати міноритарний пакет акцій в компанії;
  • агресивно вимагати місця у раді правління;
  • надактивно просувати інтереси власних акціонерів. 

Працювати з ним важко. Мало хто з менеджменту в захваті, але зазвичай, акції підстрибують у ціні.

До речі, саме його слова цитує Гордон Гекко з «Уолл-стріт», кажучи «Якщо тобі потрібен друг, заведи собаку».

Сер Джон Темплтон – засновник Templeton Funds (1912- 2008р.)

Жив з кредом: «Купити, коли песимізм досягає свого максимуму, продавати на максимумі оптимізму». Мав власний стиль інвестування – діяти всупереч загальній тенденції. Щиро вірив, що єдиним способом насправді отримати прибуток – купувати тоді, коли інші продають. 

Коли починалася Друга світова війна, Темплтон за ціною менше долара купив акції кожної компанії, що котирувалася на біржі Нью-Йорку, а згодом практично на кожній отримав прибуток. 

Одним з перших він зрозумів перевагу позаамериканських ринків. Фірмовим його стилем стали Міжнародні інвестиції. $10 тис., що він вклав у флагманський фонд у 1954 році, збільшилися на момент виходу Темплтона на пенсію до $2 млн (це був 1992 рік).

Уоррен Баффет – гендиректор та голова у Berkshire Hathaway (83 роки)

Життєве кредо відомого інвестора на прізвисько «Оракул з Омахи» – «Інвестуйте тільки те, що ви розумієте, і за правильною ціною».

З 50-х Уоррен Баффет дотримується принципів свого наставника Бена Грехема. Він вчив, що купують не акції, а бізнеси. І купувати їх треба саме тоді, коли їх прагнуть продати дешевше за реальну вартість. Ця проста філософія є основою статків Баффета, що оцінюються в $65 млрд. 

Натан Майєр Ротшильд – засновник N.M. Rothschild & Sons (1777-1836 рр.)

Жив за кредо: «Інформація – це гроші».

Завдяки власній мережі поштових голубів дізнався раніше всіх про перемогу Англії над Францією в битві за Ватерлоо. І коли трейдери масово робили ставки на програш Англії, він вчинив якраз навпаки.

Батько Ротшильда з розумом «заклав ґрунт» найбільшої банківської імперії XIX століття. Він кожного з п’яти синів поселив у різних містах Європи. Натан поїхав до Лондона, але впродовж життя отримував цінні відомості від братів з Парижа, Франкфурта, Неаполя та Відня.

Сем Зелл – голова Equity Group Investments (1941-2023)

Мав прізвисько: Танцюючий на кістках, жив за  принципом: «невдахи теж можуть приносити прибуток».

Зелл побудував статок на пошуку компаній, що перебували в «чорній смузі». Тобто підхід його прямо протилежний методам Баффета. Він знаходив компанії зі слабкими балансовими звітами та менеджментом, опинитися, коли все покращував, у хорошому прибутку. 

Наприкінці 60-х створив систему інвестфондів нерухомості (REIT), що дала змогу пересічним інвесторам скуповувати у багатоквартирних будинках потрібного розміру частки. Так, Зелл спромігся перенести ліквідність Уолл-стріт на ринок нерухомості. 

Йозеф Шумпетер – економіст та політолог (1883–1950рр.)

Життєвим кредо мав вираз: «Руйнування – механізм прогресу».

Найбільшим відкриттям була «креативна руйнація», яка полягала в тому, що економічні стимулюють підприємці, що шукають найкращі способи роботи («креативна» частина), а успіх їхній активно витісняє застарілі методи та компанії (це «руйнування»). Головне, за його словами, опинитися на правильній стороні історії.

Пітер Лінч – Керівник інвестиційного фонду Fidelity Magellan Fund (1977–1990)

Жив із кредо: «Купуйте те, в чому ви розумієтеся»

Дуже цікава була в нього цитата про гроші: «У будь-кого вистачить мізків, щоб слідувати за фондовим ринком. Якщо ти знаєш математику на рівні п’ятого класу, ти впораєшся»

В час 80-тих Лінч спромігся зробити з фонду Fidelity Magellan Fund майже найбільший світовий взаємний фонд, довівши його повну середню річну прибутковість до +29%. 

Він вважав, що буде вірним купувати акції, що мають історично низьке значенням коефіцієнта P/E. Радив уникати гравців, які ростуть занадто швидко та не довіряти ринковим прогнозам. 

Ідеї його призвели до формування покоління аналітиків, що вдало застосовували зазначений досвід інвестування. В 1990 році, на жаль, 13-річна серія перемог Лінча завершилася збитком. Тож інвестор «пішов на пенсію».

Олександр Гамільтон – перший міністр фінансів США (1755–1804рр.)

Мав кредо: «Сильна влада веде до фінансової стабільності». 

Під час революції отримав досвід роботи з Джорджем Вашингтоном. Зараз його портрет зображений на банкноті $10.

Коли Америка ще була на стадії активного розвитку, Гамільтон виступав за відповідальне ведення фінансів. Він зазначав, що необхідною умовою для сталого економічного зростання є сильна центральна влада. Казав «не купуйте цінні папери в країнах, що розвиваються, з ненадійними правителями».

Девід Теппер – засновник Appaloosa Management (66 років)

Життєве кредо: «Кінець не близький, люди та ринки адаптуються і до найгіршого».

Коли почалася паніка 2009-го обрав для ставок Банк Америки, Citigroup та AIG.

Про гроші любить казати: «Я тварина на чолі стада… Або мене з’їдять, або мені дістанеться найсоковитіша трава».

З 1992 року заснував власний хедж-фонд, почав інвестувати в проблемні облігації. Успіху досяг через вміння тверезо інвестувати в складних умовах дезінформації та страхів. Уважним був до заяв Мінфінансів США стосовно надання допомоги великим фінансовим компаніям. П’ять років після краху Lehman поспіль довів її прибутковість практично до 40%.

Гетті Грін на прізвисько Відьма з Уолл-стріт (1834–1916рр)

Життєве кредо формувала таким чином: «Шукай можливості, зосередься на прибутку і рахуй кожну копійку».

Про гроші казала: «Все, що тобі слід робити, це купувати дешево і продавати дорого, діяти економно та прозорливо і бути наполегливим»

У 30-річному віці Грін успадкувала $5 млн. На моменту смерті в 1916 році перетворила їх на $100 млн. Була найбагатшою жінкою в країні, але дуже скупою. Вона не прала одяг, щоб не витрачати гарячу воду, відмовлялася від належного меддогляду для сина. Але на угоди мала справжнє чуття. Гроші, в основному, робила на знецінених держоблігаціях та проблемних боргах. Акції купувала виключно в часи фінансової паніки.

Схожі записи

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *