Аналізувати економічні спроможності з метою визначення конкурентних переваг України порівняно з державами конкурентами намагалися багато хто з фахівців. Звичайно, офіс Президента також приділяв цьому питанню чимало уваги. Ростислав Шурма, заступник голови Офісу Президенту, розповів про проєкт «Нова країна».
Наголосимо, що це каркас, від якого «щось відпаде, щось додасться», але підготовча робота йде повним ходом.
Стосовно енергетики
Раніше Україна не могла претендувати на зайняття ніші в цій галузі, бо величезним джерелом викопних ресурсів, фактично для всього Євроконтиненту була РФ. Але зараз ці ресурси з євроринку виключаються. З’являється потреба їх замінити.
Заступник глави Офісу Президента також зазначає:
«Плюс процеси електрифікації, зеленої трансформації великої кількості індустрій – від хімії, металургії, цементу, скла тощо. Це відкриває нам певні можливості, просто враховуючи географічний і природничий фактор. І в першу чергу в зеленій енергетиці, зі всіма індустріями, які з неї витікають. Це балансування потужностей, передача електроенергії».
Ростислав Шурма запевняє, що всім «місця вистачить», маючи на увазі й дрібний, й середній бізнес, й великі корпорації, й, звісно, державу.
Можливості є. Хто буде виконавцями?
Він підкреслює, що в плані класичної зеленої енергетики, тобто сонця та вітру, можливості відкриті для дрібних підприємств, які б хотіли збудувати мегавати потужностей.
Якщо, наприклад, прямувати в гідроакумуляцію чи гідроенергетику, які для балансування системи критично необхідні, це все ж таки буде роботою для мега-корпорацій.
А систему передачі в Україні треба буде апгрейдити в рази, а не на відсотки, як це було раніше. І для відбудування цієї інфраструктури важлива пряма участь держави.
Будівництво інтерконекторів буде першим кроком.
Розбудова вузлів, ЛЕП у регіонах, де сконцентруються точки зростання – другим.
А далі покрокова розбудова енергосистеми з розмежуванням за секторами, кластерами. Планується, що буде трохи інша модель та трохи інша політика в підході.
Побудова вертикальної інтеграції – другий важливий напрямок
Аграрний кластер звично сприймається в країні в ролі джерела виторгу валюти. Але ситуація парадоксальна: на долар виторгу є не менше 50-70 центів в імпорті.
Насіння, добриво, паливо, техніка….. Майже все імпортне. Притому, що український аграрний кластер за розміром такий, що надає чудовий бізнес-кейс для створення в цих сегментах будь-якого заводу.
Просто раніше потоки були сформовані не таким чином. А зараз з”явилась можливість створити кардинально нову вертикальну інтеграцію.
Біометанове виробництво
Навіть якщо не застосовувати додаткову переробку, сировина на полях лишається після збору врожаю в таких розмірах, що її вистачить на 10 мільярдів кубів біометану. Це якщо бізнес такий буде вести не глобальна корпорація.
На рік, в середньому розмір таких індустріальних кластерів становитиме не менше 5–7 мільйонів кубів біометану. Це квиток в інвестиції на 5-10 мільйонів євро. Це стабільний бізнес.
Також є гарний в Україні потенціал для індустріальних кластерів з відмінними конкурентоздатними перевагами. Наприклад, можливість стати ключовим постачальником в Європу зеленої сталі відкриває безліч шляхів для розвитку та паралельно надає додаткових гарантій безпеки.
Також не варто забувати про деревообробку, машинобудування, хімію та, звичайно, IT-кластер.Є перспективи, є багато можливостей. Треба з розумом обрати найперспективніші та з впевненістю прямувати до реалізації поставленої мети! До речі, Київстар та Вайбер будуть разом розвивати інфраструктуру в Україні. Подробиці в цьому матеріалі.