Почнемо з того, що регулятор має серйозні очікування відносно розвитку цього ринку. Всього на небанківському ринку 143 кредитні спілки, але функціонування їх важко назвати ефективним, багато в чому через застаріле законодавство. Вони працюють за законом від 2001 (!!!) року.
А він чітко визначає їх таким чином:
кредитна спілка – це неприбуткова організація з обмеженим переліком послуг: кредитування та надання фінансових послуг коштом об’єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.
Ризики втрати грошей в такого плану спілках дуже високі. Повернення коштів вкладникам у разі банкрутства кредитної спілки держава не гарантує. А банкрутство може трапитися через непрофесійність дій керівництва або зумисно.
Тож повертати гроші членам таких організацій доводиться часто навіть через суд. Ось, наприклад, ситуація. Українка з однією з кредитних спілок уклала договір на строковий вклад на 13 місяців під 13,5% річних. Сума договору 175 000 грн. Коли настав термін отримувати гроші, вона прийшла до відділення та побачила, що там закрито. Телефони відключені, інформації нема.
Згодом й Нацбанк «постукався» у двері, щоб провести інспекцію, але також було зачинено. Тож всі ліцензії на провадження установою діяльності регулятор анулював.
Таким чином за період свого регулювання НБУ з ринку вивів 179 кредитних спілок. Це більше половини від існуючих.
Закон «Про кредитні спілки» здатний змінити ситуацію на ринку докорінно. Чинності він набуде з 1 січня 2024 року та закріпить встановлені підходи в плані регулювання та діяльності цих організацій в Україні.
Перш за все, закон змінить визначення «кредитних спілок». Їх буде визначено, як фінустанова, що створена на засадах кооперації з метою задовольнити потреби її членів у взаємовигідному кредитуванні, наданні фінансових послуг та ін., а ще для проведення іншої діяльності коштом об’єднання грошових внесків членів спілки та інших джерел.
Також буде розширений можливих членів такої спілки. Це будуть фізособи, фізособи-підприємці та юрособи. Нововведення, загалом, дозволить стати членами кредитної спілки:
- кооперативам;
- фермерським господарствам;
- мікропідприємствам;
- профспілкам зі статусом первинних або місцевих;
- релігійним організаціям;
- ОСББ та мікропідприємствам.
Важливо також і те, що і військові зможуть створювати свої кредитні спілки.
Такого типу організації добре розвинуті в Америці. А там досвідом своїм з Україною ділитися готові.
Нацбанк, керуючись світовим досвідом, зараз дуже активно працює над розробкою нормативно-правових актів та регуляцій, що матимуть на меті імплементування основних норм нового закону. Перш за все мова про частину посилення вимог у відношенні капіталу кредитних спілок та посилення вимог до загальної системи управління ризиками, до систем контролю таких спілок.
Також не завадить почитати РОЗКІШ ВАРТІСТЮ $420 000: ПЕРШИЙ ЕЛЕКТРОМОБІЛЬ ROLLS-ROYCE ПРИВЕЗЛИ В УКРАЇНУ (ФОТО)