Складання заповіту в умовах воєнного стану: все, що треба знати 

Багато правил змінила війна. Не є винятком і низка нотаріальних дій, в тому числі ті, що регламентували порядок спадкування. У військових умовах вони спрощуються, а коло осіб, що здатні посвідчувати документи, розширюється. Це відноситься й до питань складання заповітів та загалом прийняття спадщини.

Нормативні зміни

Можливість складання заповітів в умовах екстремального характеру була й раніше, в мирний час. Але такі розділи законів вважалися неактуальними, мало хто тоді звертав на них свою увагу. 

Чому тема складання заповіту в умовах воєнного стану актуальна, пояснювати не треба. Ті хто має достатньо кваліфікації для самостійного розуміння змін, можуть перечитати оновлені норми Цивільного кодексу, Законів «Про нотаріат» і «Про правовий режим воєнного стану».

Іншим будемо намагатися максимально докладно та спрощено викласти суть. Вивчайте інформацію, передавайте знайомим та близьким. 

Особливості складання заповіту в умовах війни

Складання заповіту, згідно ст. 1233 Цивільного кодексу України «є особистим розпорядженням фізичної особи на випадок своєї смерті». 

Тобто у людини є право скласти такий документ, в якому буде вказано, що зі свого майна та кому заповідає після смерті.

До війни така процедура (за певними винятками) була виключно нотаріальною справою. Документ мав бути написаний нотаріусом на офіційному бланку, внесений до загальноукраїнського реєстру та відповідним способом посвідчений.

У воєнних умовах багато змінилося, тож Кабмін і зробив наступні зміни до порядку складання заповітів: «посвідчення заповітів здійснюється без використання спеціальних бланків нотаріальних документів на білих аркушах паперу з нанесеними на них за допомогою комп’ютерної техніки реквізитами нотаріуса:

  • зображення Державного Герба України;
  • прізвища, власного імʼя, по батькові (за наявності);
  • найменування державної нотаріальної контори (для держнотаріуса);
  • номер свідоцтва про право ведення нотаріальної діяльності;
  • адреса місця роботи, номер телефону, адреса електронної пошти».

Також є роз’яснення, хто та як, окрім нотаріусів, має здійснювати посвідчення заповіту:

«В умовах воєнного стану заповіти військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також працівників правоохоронних (спеціальних) органів, органів цивільного захисту, які залучаються до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії іноземної держави, можуть посвідчуватися командиром (начальником) цих формувань (органів) або іншою уповноваженою таким командиром (начальником) особою з подальшим надсиланням таких заповітів через Генеральний штаб Збройних Сил, Міністерство оборони, відповідний правоохоронний (спеціальний) або інший орган до Міністерства юстиції або його територіального органу для забезпечення їх реєстрації нотаріусами в Єдиному реєстрі довіреностей, Спадковому реєстрі».

Як це відбувається на практиці

Якщо не триматися суворих офіційних формулювань, висновків можна зробити два: 

  1. Заповіти посвідчуються нотаріусом, як і раніше.
  2. Якщо заповіт складає солдат, цей документ може посвідчити командир військової частини, в якій він служить. 

Там, де є можливість, заповіт краще складати все ж у нотаріуса. Це один із професійних обов’язків фахівця, тож він розуміється, як і що туди правильно вписувати.

А ще документ, навіть завірений командиром, все одно треба буде внести до відповідного реєстру. Нотаріусу доступ туди ближчий, та й розуміється він на цьому краще.

Що повинен містити текст заповіту

Насправді рекомендацій стосовно цього небагато. Є назва – «Заповіт». Далі вказуються повні дані – ПІБ, номер і серія паспорта чи іншого документа, що є на руках, адреса.

Далі чітко вказується, що і кому конкретно заповідається. Всі дані про спадкоємця треба писати чітко та максимально точно. Коли все майно в планах передати одній особі, не завадить це майно перелічити, вказавши номери та марки авто, адресу нерухомості та ін.

Обов’язково написати дату складання документа та вказати місце, де це відбувалося. Кількість екземплярів та місце їх зберігання також слід зазначити. В ідеалі документ передається особі, на користь якої складається заповіт..

Що додатково треба знати про заповіт

Найперше зазначимо, що заповіт не є посвідченням про відчуження майна. Все, що заповідається, лишається у власника.

В будь-який момент заповіт можна змінити чи скасувати. До речі, за законом, новий заповіт автоматично попередній скасовує.

https://www.finradnyk.site/%d0%b7%d0%b0%d0%b1%d0%bb%d0%be%d0%ba%d1%83%d0%b2%d0%b0%d0%bb%d0%b8-%d0%ba%d0%b0%d1%80%d1%82%d0%ba%d1%83-%d1%89%d0%be-%d1%80%d0%be%d0%b1%d0%b8%d1%82%d0%b8/

Схожі записи

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *