Багато хто зі звичайних людей вважає цінні папери чимось недоступним. Згадка ж про інвестора провокує «виникнення» прямо перед очима образу доволі колоритного ділка, що в курсі всіх «фішок» про роботи фондових бірж та Ринку загалом. Насправді ж, кожен може стати власником цінних паперів. Придбання це здатне приносити гарний дохід. Але до початку інвестування треба ближче ознайомитися з різними фінінструментами, які об’єднує термін «цінні папери».
Головні ознаки цінного паперу
Цінним папером називають документ, що підтверджує право власності на певне майно чи суму грошей. Суть поняття в тому, що власник вкладає свій капітал, а права на вкладення підтверджується цінними паперами. Якщо розглядати документ з економічної точки зору, він більше виглядає, як представник капіталу, а якщо з боку юриспруденції – як титул майнових прав або як рухоме майно.
Приналежність документа до цінних паперів підтверджується наступними ознаками:
- документарність. Оформлюються за встановленим зразком. Обов’язково мають реквізити;
- оборотність. Завжди є об’єктом купівлі або продажу;
- доступність. Придбати можуть юридичні та фізичні особи;
- стандартність змісту;
- серійність. Тобто випускаються серіями;
- визнання та регульованість державою;
- ліквідність. Тобто є можливість швидкого переказу в грошовий еквівалент;
- ризик втрат.
Займатися по закону емісією цінних паперів дозволено лише державі, кредитним організаціям та юрособам.
Типи цінних паперів
Практикується поділення цінних паперів на групи за різними ознаками.
Наприклад, коли на фондовій біржі здійснюють купівлю-продаж, такі документи називають біржовими. Коли не на біржі – позабіржовими. Звичайно, класифікація є умовною та законом не регламентованою.
В плані форми володіння є папери іменні та на пред’явника. Під іменними мається на увазі вказівка в самому документі або в реєстраційному реєстрі даних власника. Папір на пред’явника належить тому, у кого на цей час перебуває та в ідентифікації потреби не має.
В плані призначення виділяють:
- Боргові, за якими емітент повинен по закінченню дати їх обігу погасити номінальну вартість.
- Пайові, які надають право впливу на долю емітента, відповідно до розміром частки, яку було придбано.
Можуть такі документи існувати на папері або в електронному вигляді. Торги акціями та облігаціями в цей час на біржі відбуваються бездокументарно, тобто в електронній формі за допомоги укладення угод купівлі-продажу паперів.
Види цінних паперів та їх основні функції
Основне поняття «цінних паперів» зрозуміле, далі розглянемо, яку прибутковість вони можуть принести, чим вони відрізняються та які ризики мають.
Акції
На володіння частиною компаній та отримання у зв’язку з цим дивідендів дає право цей вид цінних емісійних паперів. Бувають акції звичайними, набувши які інвестор приймає участь в акціонерних зборах акціонерів, впливає на важливі рішення. І
Бувають привілейованими, володіння якими не дає права на участь в управлінні компанією, але дозволяє отримати частину майна при банкрутстві. Такі акції, як правило, коштують дешевше звичайних.
Пасивний дохід акціонери отримують двома основними способами:
- Підвищення ціни на акції. В такому випадку прибуток можна отримати після продажу акцій за вигідною ціною.
- Виплати дивідендів, які акціонери отримують, коли справи у організації «підіймаються в гору». Для власників звичайних акцій передбачається частина прибутку. Рішення про розмір приймає організація. Для володарів префів передбачена виплата у фіксованому розмірі.
Придбати акції можна по одній, можна лотом. В лоті може бути й 10 акцій, й 10 000 акцій. Головний ризик під час інвестування в акції полягає в ймовірності падіння котирувань, які на будь-які негативні новини доволі чуйно реагують.
Облігації
Найнадійнішим типом цінних паперів в сенсі мінімізації ризиків вважаються облігації.
Випускаються вони з метою взяти в борг у вкладників. Гроші займає юрособа. Термін погашення, тобто повернення вказується заздалегідь під час випуску боргового паперу. Стандартні терміни становлять 1-3 або 10 років. Але зустрічаються і безстрокові.
Поки облігація знаходиться у власника, він отримує купонний дохід (виплати за відсотками). Можна, якщо виникне така необхідність, реалізувати достроково цінний папір, заробивши на різниці між продажем та купівлею. При володінні безстроковою облігацією, дохід інвестор отримує весь той час, допоки йому вона належить.
Депозитарні розписки
Тим, хто бажає придбати приватні акції закордонних фірм, лишаючись при цьому в правових рамках власної держави, до вподоби можуть бути депозитарні розписки.
Так називають цінні папери, що виписані банком, який, закупивши попередньо акції у іноземних корпорацій, надає клієнтам депозитарні послуги. Інвестор депозитарну розписку набуває, а це, по суті, непряма закупівля цінних зарубіжних паперів.
Основна мета випуску депозитарної розписки полягає в додатковому фінансуванні за рахунок вкладників з інших країн та підвищення відносно цінних паперів ліквідності.
Ощадні сертифікати
Щоб зберегти та примножити вільні фінанси застосовують ощадні сертифікати. Так називають цінні папери, які підтверджують вклад на певний строк, що продовженню не підлягає. Внести додатково сюди кошти є неможливим.
Виписується ощадний сертифікат на пред’явника. Це говорить про те, що суму вкладу та відсотки, що набігли зможе пред’явивший цінний папір до кредитної організації.
Важливо! Сертифікати мають право випускати лише банки, що мають на це дозвіл НБ України.
Інвестиційний пай
Придбання частини Піфу є одним з видів довірчого управління грошима. Регламентовано це цінним папером, що має назву інвестиційний пай. Документ гарантує грамотне управління грошима та їх відшкодування при вирішенні інвестора припинити співпрацю з Піфом.
Якщо вступити до фонду відкритого типу, в утримувача паю буде можливість будь-якого часу зажадати за цінним папером виплати компенсації, що пропорційна його частині фонду майна ПІФу. Інвестфонд закритого типу дає пайовику ті ж права, але отримання грошей та вихід з ПІФу можливі лише після припинення його існування.
Вексель
Векселем називають цінний папір, яки затверджує, що у видавшої вексель особи є перед утримувачем цінного паперу заборгованість. Це, по суті, форма кредитування. Боржник повинен в заздалегідь обумовлений термін зробити платіж.
Як фінансовий інструмент вексель виконує такі функції:
- може бути варіантом отримання кредиту, оплати товару, погашення позики;
- може використовуватися для забезпечення угод;
- може застосовуватися для пришвидшення грошових розрахунків.
Чек
Цінний папір, за допомоги якого чекодавець дає банку, клієнтом якого він є, розпорядження видати пред’явнику зазначену суму називають чеком. Бувають такі цінні папери різних видів:
- грошовий, щоб отримати готівку;
- розрахунковий, щоб провести розрахунки по безналу;
- іменний, що ідентифікує власника;
- пред’явний, що виписаний на людину, яка буде його пред’являти;
- ордерний, в якому при заповненні вказується особа.
Облік чеків в банках ведеться суворий. Власник отримує книжку з чеками, в яких містяться дані про банк та клієнта.
Заставна
Так називають цінний папір, в якому зазначені дані власника при укладанні банківської угоди, частіше за все на покупку житла в іпотеку. Заставна свідчить про право власника (банку) отримати відшкодування боргу, а також про заставу (квартира або будинок, на придбання яких видавались іпотечні кошти).Поки діє договір, заставна зберігається в банку, тобто у кредитора, а після виплати боргу передається стороні, що повною мірою виконала свої боргові зобов’язання.Також радимо прочитати, що собою являє вексель та чому з ним треба бути обережними.