Борову розписку ще можуть, згідно з її основним функціоналом, називати векселем. Тобто, цей документ підтверджує зобов’язання перед кредитором про сплату в встановлений термін певної суми.
Про вексель простою мовою
Представника документа називають векселедателем, а утримувача – боржником. Процес виплати – це погашення векселю.
Використовується вексель багатьма компаніями, які не бажають залучати до своїх справ банки. Організації між собою укладають векселі стосовно розрахунків, зобов’язуючись у встановлений термін повернути кошти.
Документи такі рідко застосовуються просто для людей. Враховуючи чинне законодавство, приватній особі векселі можуть видавати, але на практиці цією можливістю майже ніхто не користується. Фізособи обирають для себе звернення до банків.
Розписка та вексель: основні відмінності
Векселем називають борговий цінний папір неемісійного типу, тобто один з інструментів фінринку. Угода з векселем надає можливість вимагати певну суму у певний період.
Відмінність документа у наступному:
- При конкретній угоді вексель вільно передають особі. Укладання розписки цього не допускає.
- Документ обов’язковий. Сума боргу у векселі, на відміну від розписки, повертається незалежно від зобов’язань та обов’язково.
- У векселя є реквізити, у розписки немає.
Якщо борг своєчасно не повертається, ті, хто уклав розписку, розгляд справи проводять між собою, а якщо наявний вексель, можливо вимагати оплату боргу з усіх причетних осіб. Дотримуватись черговості індосаментів не варто.
В розписці дозволяється вказувати не тільки гроші, а ще й товари, майнові об’єкти тощо. За вексельним зобов’язанням предметом виступають завжди гроші.
Вексель можна передавати, розписку ні.
Чому з векселем треба бути обережним
На рівні цінних паперів можна застосовувати вексель. Але це використання пов’язується з певними ризиками. Перш за все зазначимо:
- Шахрайське заволодіння векселем. Будь-яка фірма може виписати вексель. Але цим часто користуються шахраї. Вони можуть продати не використані векселі та просто зникнути. Така ситуація призведе до неможливості повернення коштів, що було надано.
- Вірне оформлення векселів. Коли складають вексель, за основу його беруть вимоги. Форма цінного паперу включає заголовок, дату та місце складання документа, суму до оплати та термін повернення платежу. У заголовку вказується, простий вексель чи переказний. Якщо простий, угоду здійснюють із залученням кредитора та платника. Інші особи не потрібні. Якщо переказний, до угоди залучають і третіх осіб. До оплати суму за векселем вказують так, щоб не було виправлень. Вказується місце складання документа. Якщо це не зазначене, за замовчуванням використовують адресу тримача векселя. В строку платежу вписують дату конкретного повернення та суму повного боргу. Додатково не завадить вказати місце платежу, назву кредиту.
Важливо! Обов’язково ставиться підпис і надаються реквізити боржника. Якщо реквізитів не буде, це вже не вексель, а розписка.
При укладанні треба бути дуже уважними. Невелика помилка може призвести до серйозних проблем під час повернення грошей.
Що робити, якщо вексель буде втрачено
В електронному форматі зберігання документа не передбачається. Якщо його буде втрачено доведеться звертатися до суду та доводити, що вексель справді був.
Наголосимо, що при використанні варто бути уважними та не нехтувати вивченням особливостей, яків обов’язковому порядку слід враховувати.
Наприклад, майте на увазі, що під час передачі векселя іншому біля назви може бути зазначено «без обороту мене».
Це говорить про те, що компанія, яка продала вексель, на себе відповідальність за подальші дії нового тримача векселя не бере.
Якщо такої позначки нема, значить, компанія також буде нести відповідальність. А якщо виникнуть проблеми візьме участь у розгляді.
Законодавство України регулює усі дії за векселями. Документи складаються чітко відповідно до встановлених вимог. Для отримання слід бути векселедавцем чи векселетримачем. Якусь заявку лишати чи інші дії виконувати не потрібно.
Реквізити векселя: це важливо
У векселі завжди зазначені реквізити. Це вимога та риса, яка доводить, що це саме саме вексель, що це не боргова розписка.
Головні реквізити наступні:
- назва (простий або переказний вексель);
- зобов’язання відносно сплати;
- встановлений термін сплати (або «за пред’явленням, або конкретно дата);
- місце сплати за векселем;
- відомості про кредитора, якому треба віддавати гроші;
- місце та дата підписання документа;
- підпис того, хто надав вексель.
Якщо складається переказний вексель, слід додати наказ про виплату суми, найменування платника та опис зобов’язання. Дія ця встановлена податковим кодексом та законодавства не порушує.
Тож, що таке вексель та чому з ним треба бути обережним ми розповіли. Як він може давати дохід розглянемо в інших матеріалах. А поки до прочитання рекомендуємо статтю МАРЖИНАЛЬНА ТОРГІВЛЯ: ВСЕ ЩО ТРЕБА ЗНАТИ, АБИ НЕ ВТРАТИТИ ГРОШІ.
