Як без ризиків інвестувати в новобудову та що робити при банкрутстві забудовника

Житлові недобудови стали в Україні серйозними проблемами. Тисячі інвесторів лишилися з незавершеними спорудами, з порушеними обіцянками. При цьому прагнення зекономити на вартості кв.м на етапі так званого «котловану» в порівнянні з вже переданим в експлуатацію житлом все одно спонукає людей ризикувати.  

Але число збанкрутілих компаній, що забезпечували обслуговування забудовників, вражає. Показники такі не лише фінансові втрати «прогнозують», а ще й довіру до ринку нерухомості та будівельних компаній загалом підривають.

Наразі існує декілька механізмів інвестування в новобудови. Розглянемо найбезпечніші з них.

Участь у Фонді фінансування будівництва (ФФБ)

Найзручнішим та найбезпечнішим варіантом для сучасних інвесторів є участь у ФФБ (Фонді фінансування будівництва). Це дає змогу передавати кошти управителю ФФБ, щоб вони використовувалися виключно на будівництво передбаченого житла.

Керівниками такого фонду можуть бути як фінансові компанії, так і банки з відповідними ліцензіями. Вони й беруть на себе пов’язані з діяльністю будівельної компанії ризики.

Інвестування в цільові облігації забудовника

На другому місці інвестування в цільові облігації від забудовника. В цьому випадку базовим товаром є конкретна одиниця нерухомості (0,01 кв м, наприклад). Коли відбувається емісія, цінні папери в повному обсязі придбає фінансовий посередник (банк або ж венчурний фонд). Згодом він папери продає майбутнім власникам квартир за допомоги лотів (один на площу однієї квартири).

Коли будинок вводиться в експлуатацію, емітент свої облігації викуповує, а інвестор на вторговану суму купує квартиру. Тобто, коли будинок передається в експлуатацію, інвестор просто свої облігації «обмінює» на квартиру.

Існують пов’язані з таким видом інвестування ризики. Наприклад, в суді емісія облігацій може бути визнана недійсною. Особливо часто таке відбувається, коли забудовник за власними облігаціями оголошує дефолт. Але при введенні об’єкта в експлуатацію інвесторам можна частково розраховувати на повернення власних вкладень.

Попередній договір купівлі-продажу для захисту інтересів інвестора 

Укладання такої угоди передбачає зобов’язання сторін у майбутньому укласти основний договір на встановлених заздалегідь умовах. Перевага угод такого плану в нотаріальному їх засвідчення та правовій обов’язковості.

Але й у такого виду інвестування є ризики. Ключовий – банкрутство забудовника та пов’язана з цим зміна термінів завершення будівництва. Зауважимо, що попередній договір все одно не надає права власності. Тобто покупець, якщо будівництво не завершилося, не має можливості та права вимагати укладення договору купівлі-продажу.

Він в такому разі може виключно претендувати на повернення коштів, що вже були сплачені. В плані законності такого договору суперечливим питанням є те, що на момент його укладання, ключовий його «предмет» (в сенсі, житло) відсутній.

Банкрутство – можливість відновити інвестиції

Лякатися слова «банкрутство» у випадках з недобудовами не варто. Саме такий варіант може бути ефективним виходом, бо в ситуації, що складається саме так. можна хоча б частково відновити втрачені власні інвестиції

Банкрутство забудовника неодноразово допомагало кредиторам в поверненні власних коштів. Якщо ж ще й вірну стратегію при цьому обирали, це загалом ставало можливістю добудувати об’єкт, отримати очікуване майно.

Не поспішайте перед ухваленням інвестиційних рішень, ретельно аналізуйте можливі ризики та не нехтуйте консультаціями з фахівцями.

https://www.finradnyk.site/archives/8332

Схожі записи

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *