В результаті війни з РФ житлові та інфраструктурні втрати становили вже понад 100 000 000 доларів.
Постраждали й невеличкі кафе, й середніх масштабів магазини, й супермаркети, й мега заводи та корпорації.
100 мільярдів доларів – стільки становлять прямі втрати за офіційними даними НБУ.
Але недивлячись на розрахунки Київської школи економіки (KSE) та інших експертів, в нашій країні не існує поки що правових механізмів ні всередині країни, ні на міжнародному рівні, які б допомогли врегулювати питання відшкодування збитків, завданих бізнесу війною.
Компанії можуть подавати заяви про збитки, що вони відчувають, але через пробіли в законодавстві, на розгляд всіх цих претензій, підприємства, перш ніж отримають якусь компенсацію, можуть чекати роками. Причому, не гарантовано, що якась компенсація загалом буде.
За словами Ольги Балицької, що входить до складу Наглядової ради Центру економстратегії, «Підприємства залишилися віч-на-віч зі своїми проблемами».
Верховна рада схвалила законопроєкт з цього приводу, але він стосується лише компенсації за особисте майно громадян, що було знищено в результаті військової агресії, а не підприємств.
Багато поправок подано до цього законопроєкту, в тому числі й такі, що корегують використання залишених після відновлення та ремонтів житла та інфраструктури коштів, на компенсацію бізнес-втрат бізнесу.
Балицька впевнена, що певні великі компанії здатні самостійно розглянути можливість захистити свої інтереси в арбітражних судах міжнародного формату, а для малого та середнього бізнесу це практично неможливо.
Балицька вважає, що міжнародний арбітраж «може коштувати не лише десятки, а й навіть сотні тисяч доларів США».
Суми для більшості підприємств величезні на даний час.
Відсутність плану дій також становить труднощі
Експерти впевнені, що рано чи пізно репарації, включаючи компенсації компаніям, агресору доведеться виплатити.
Тому й важливо, щоб всі підприємства своєчасно повідомляли про отримані збитки.
Для цього можна оформлювати заяву через Дію, або ж телефонувати до Держслужби з надзвичайних ситуацій. Факт вчинення злочину буде зафіксований, а коли будуть внесені до законодавства зміни, що зможуть відрегулювати правові норми відносно документів, які б в достатньому обсязі містили необхідну інформацію, будуть формулюватися й подальші дії.
Голова української Торгово-промислової палати, Геннадій Чижиков, каже, що основними питаннями наразі є:
- Як повідомляти про збитки?
- Як отримати компенсацію у майбутньому?
Він нагадує, що хоч механізму з боку держави відносно вчинення дій в таких ситуаціях, ще в травні, згідно з указом Президента, було створено експертну групу з 20 осіб, що мала б займатися питаннями компенсацій.
Але весь юридичний світ у глухому куті. І що робити зараз незрозуміло.
Ірина Мудра, заступник міністра юстиції каже, що «сьогоднішні міжнародні та національні правові інструменти або неефективні, або не функціонують».
Немає чіткого розуміння того, хто, як та в якому обсязі отримає компенсації.
Але багато міжнародних юридичних фірм, перш за все американські та британські, виказали зацікавленість в допомозі великим українським компаніям оформити через міжнародний арбітраж компенсацію.
Поспіх створює не лише бажання отримати компенсацію та відновити діяльність в повному обсязі. Багато хто розуміє, що компенсацій може бути не так багато. А тих, хто очікує отримання коштів, виявиться набагато більше, аніж наявних ресурсів.
Рекомендуємо також до прочитання ШВИДШЕ Б ПІШЛИ – МЕНШЕ Б ВТРАТИЛИ АБО ЯК ЗАКОРДОННІ КОМПАНІЇ МОГЛИ 100 МЛРД ЄВРО ЗБЕРЕГТИ