Інвестиції в екологію, які можуть змінити ситуацію з післявоєнної відбудови України та відкрити шлях на біржі ЄС
Зелені облігації — це борговий цінний папір, кошти з якого за контрактом і під незалежним аудитом спрямовують виключно на фінансування екологічних проєктів. 2024-го емітенти залучили через «green bonds» $469 млрд — найбільший обсяг за всі 15 років існування інструмента. Climate Bonds Initiative прогнозує, що вже у 2025-му планка зміститься до 550–600 млрд USD, а частка «зелених» паперів у світовому борговому ринку перевищить 6%. Портфель інвесторів швидко «зеленішає»: Європейський ЦБ оцінює, що щороку попит на такі бонди в ЄС зростає принаймні на третину, і це до того, як повноцінно запрацює нове регулювання/
Європейський стандарт: від принципів до закону
У квітні 2024 р. Рада ЄС схвалила Європейський стандарт «EU Green Bond» (EUGBS). Документ зводить добровільні «Green Bond Principles» ICMA у площину права. Тепер емітент мусить довести цільове використання коштів, тримати їх на відокремленому рахунку та щороку звітувати інвесторам, крім того незалежний верифікатор — обов’язковий. Після 24-місячного перехідного періоду EUGBS стане бенчмарком для глобальних угод, а в Європі — передумовою для державної підтримки випуску.
Кейс України: від перших «зелених» євробондів до законопроєкту
Ще 2019-го ДТЕК розмістив €325 млн «зелених» євробондів та профінансував Тилігульську ВЕС. У 2021 р. державне «Укренерго» позичило на Лондонській біржі $825 млн під гарантії уряду — гроші пішли на розрахунки з виробниками відновлюваних джерел енергії. 30 квітня 2025-го компанія погодила з інвесторами нове семирічне реструктуроване S-linked розміщення, прив’язане до цілей зниження викидів CO₂.
Щоб відкрити ринок ширше, у Верховній Раді лежить законопроєкт №9035: він вводить «процентні облігації екологічних інвестицій» і розписує, хто може емітувати папери та як контролювати цільовий характер коштів. Юристи вже зауважують, що документ потребує деталізації. Нинішня версія не містить механізму зовнішнього аудиту й розширеної звітності, які інвестори вважають must-have .
Чому інвестори люблять «зелень»
Пояснити бажання інвесторів вкладати активи в екологічні проєкти доволі просто:
- Корпорації та міста знижують вартість боргу: премія за сталість (greenium) у ЄС у 2024 р. становила в середньому – 4 б.п. до «звичайних» бондів такого ж рейтингу.
- Фонди ESG-стратегії шукають «чисті» активи — попит стійкий навіть у періоди ринкової турбулентності.
- Після ухвалення EUGBS банкам стане простіше заставляти green bonds у ЄЦБ; отже, ліквідність інструмента зросте, а спред звужується.
За даними CBI, торік левова частка глобових розміщень припала на: чисту енергетику (35%), екологічний транспорт (28%), підвищення енергоефективності будівель (16%). В Україні, крім енергетики, екофінанси можуть профінансувати заміну систем водоочищення, проєкти з утилізації відходів і модернізацію громадського транспорту — саме такі напрями прописані в українському законі «Про ринки капіталу».
Що це означає для інвестора та ринку?
По-перше, «зелений» ярлик вже не піар-наклейка, а регуляторна категорія зі зрозумілими критеріями та аудитом. По-друге, портфель із ESG–паперів краще переживає цикли підвищення ставок: дослідження MSCI показало, що за 2022-24 рр. індекс green bonds просів на 1,4 п.п. менше, ніж aggregate-benchmark. Нарешті, для України це можливість здешевити капітал для відбудови. Коли ринок визнає «зелену» облігацію за стандартом EUGBS, у гру входять великі пенсійні та страхові фонди ЄС. Останні зараз не можуть вкладати у звичайні українські папери через санкційні обмеження та ліміти ризику. Якщо Київ синхронізує національні правила з європейськими наступні українські «зелені» облігації зможуть заходити на біржі ЄС. І це вже не просто про інвестиції в екологію, а про реальне здешевлення вартості капіталу для післявоєнного відновлення.