| |

Дослідник повідомив про шкідливий код на сайтах Zoom, HSBC та IKEA

Додайте Finradnyk.media до вибраних джерел Google

На сайтах 178 організацій, зокрема Zoom, HSBC, CNN та IKEA, виявили шкідливий JavaScript-код, який потрапив туди через платформу Optimizely. Про це повідомив дослідник із кібербезпеки Скотт Гелм, пише Forbes Ukraine.

За словами дослідника, скрипти мали збирати введені користувачами дані банківських карток, проте описані можливості коду самі собою не доводять крадіжки коштів. Пояснюємо, що відомо про злам сайтів Zoom і HSBC, як відреагували компанії та на що звернути увагу відвідувачам, які вводили платіжні дані.

Що повідомили про шкідливий код на сайтах компаній

Optimizely підтвердила інцидент: невстановлена сторона використала вразливість у продукті Experimentation, повідомляє Forbes Ukraine. Через цю платформу для оптимізації вебсайтів шкідливий JavaScript потрапив на сторінки компаній. Отже, описаний механізм атаки пов’язаний зі стороннім програмним продуктом, який використовували сайти.

Дослідник Скотт Гелм назвав серед організацій не лише Zoom, HSBC, CNN та IKEA, а й Equifax і Salesforce. Число 178 стосується організацій, на сайтах яких він виявив код, — це не кількість постраждалих користувачів, викрадених карток чи банківських рахунків.

Формулювання «злам сайтів Zoom і HSBC» у цьому випадку описує появу стороннього шкідливого коду на вебсайтах. Його виявлення саме собою не доводить проникнення у внутрішні банківські системи або доступу до рахунків клієнтів. Так само перелік згаданих компаній не означає, що кожен їхній клієнт став потерпілим: наявність коду та успішне викрадення даних — різні обставини.

Які дані могли збирати скрипти

За словами дослідника Скотта Гелма, які наводить Forbes Ukraine, шкідливий код намагався підміняти адреси криптогаманців для платежів на адресу гаманця зловмисника. Така підміна могла спрямувати переказ не тому одержувачу, якого обрав користувач.

Дослідник також описав інші функції скриптів:

  • збирання введених користувачами даних банківських карток;
  • викрадення cookies і скриншотів;
  • запуск експлойт-коду проти пристроїв Apple на iOS — коду, призначеного для використання вразливостей.

Це опис призначення шкідливих скриптів, а не підтвердження успішного виконання кожної дії. Зокрема, спроба зібрати дані банківської картки не тотожна доведеному викраденню реквізитів або списанню коштів.

За повідомленням Forbes Ukraine, компанія HudsonRock заявила про докази передавання шкідливого коду відвідувачам уражених сайтів. Передавання коду та успішна крадіжка даних чи грошей — різні етапи атаки: сам факт відвідування сайту не доводить, що конкретний користувач постраждав.

Що заявили Optimizely та згадані компанії

Optimizely заявила, що усунула вразливість у продукті Experimentation, видалила шкідливий код з уражених проєктів, захистила відповідні акаунти та запровадила додаткові засоби захисту. Про це повідомляє Forbes Ukraine. Ця заява стосується заходів постачальника платформи, а не результатів перевірок кожної організації, чиї сайти згадані в дослідженні.

Salesforce та IKEA повідомили про розслідування інциденту. Salesforce також вимкнула скрипти Optimizely як запобіжний захід. Саме відключення скриптів не є підтвердженням викрадення даних клієнтів: це окреме рішення компанії у відповідь на кіберінцидент.

Equifax заявила, що розпочала власне розслідування та припинила користуватися платформою. За заявою компанії, вона не виявила ознак компрометації своїх систем — тобто їх зламу або несанкціонованого доступу до них.

Висновок Equifax стосується лише її систем. Його не можна поширювати на HSBC, Zoom чи інші згадані організації. Так само повідомлення Optimizely про усунення вразливості та заяви компаній про розслідування описують різні аспекти інциденту й не є взаємозамінними підтвердженнями його наслідків.

Що відомо про ризики для українських користувачів

Для українських користувачів важливо розрізняти статус клієнта компанії, відвідування її сайту та введення платіжних даних. Жодна з цих обставин сама собою не доводить викрадення даних або грошей. Перелік організацій, на сайтах яких дослідник виявив шкідливий код, не можна трактувати як перелік компаній, усі клієнти яких постраждали.

Описаний Скоттом Гелмом механізм збирання карткових реквізитів стосувався даних, які користувачі вводили на сайтах. Це пояснює потенційний ризик для платіжної інформації, але не підтверджує успішної крадіжки в кожного відвідувача. Так само повідомлення HudsonRock про передавання коду відвідувачам не є доказом списання коштів з їхніх рахунків.

Оцінюючи власну ситуацію, доцільно розділяти ці обставини: який сайт ви відвідували, чи вводили платіжні дані та чи помітили незнайомі операції. Період перевірки відвідувань слід прив’язувати до підтверджених повідомлень про активність коду на конкретному сайті, а не до дати прочитання новини. Громадянство користувача саме собою не визначає наслідків кіберінциденту для його даних.

Що перевірити, якщо вводили карткові дані

Якщо ви вводили реквізити картки на згаданих сайтах і побоюєтеся їх розкриття, перегляньте історію операцій через офіційний банківський застосунок. Зверніть увагу на незнайомі списання: перевірте суму, дату та назву отримувача. Саме відвідування сайту не доводить, що дані картки викрали.

  • Якщо є підозріла транзакція — зверніться до банку через його офіційні канали. Опишіть операцію та повідомте, що не впізнаєте її.
  • Якщо списань немає, але є підозра на розкриття реквізитів — обговоріть із банком подальші дії для захисту картки.
  • Якщо розглядаєте блокування платіжної картки — керуйтеся інструкціями свого банку. У нього ж уточніть порядок перевипуску та оскарження невідомої операції.

Необхідність блокування чи перевипуску доцільно оцінювати з банком з огляду на конкретні обставини, а не лише назву сайту в новині. Звернення щодо підозрілої операції не варто сприймати як гарантію повернення коштів: порядок її розгляду потрібно уточнювати окремо.

Підсумок

Optimizely заявила про усунення вразливості та видалення шкідливого коду з уражених проєктів. Потрапляння сторонніх скриптів на сайти не слід ототожнювати з доведеним доступом до банківських рахунків або успішним викраденням коштів. Для користувачів, які вводили платіжні дані, практичний крок — переглянути операції та звернутися до свого банку через офіційні канали, якщо є незнайомі списання чи підозра на розкриття реквізитів.

За матеріалами: Forbes Україна, Економічна правда

Перевірив: Сергій Бараніков

Схожі записи

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *