Де б не був розташований бізнес, завжди є бажання у його власників покращити умови своєї діяльності та оптимізувати податкове навантаження. Перше, що при таких думках приходить на думку – робота з офшорними зонами. Але, не все так легко. В поточному 2023 році процес деофшоризації вже настільки став ретельним та навіть глобальним, що постало логічне питання: «офшор – це вигідно чи ні?». Будемо розбиратися.
Офшор – що це таке?
Загалом офшорами називають території з певним податковим режимом, завдяки якому компанії, зареєстровані в таких зонах, мають низку переваг.
Перш за все, ультразнижені податки на прибуток або взагалі їх відсутність.
Буквально 5-6 років тому схема ця дуже просто працювала: зареєстрували на нерезидента компанію в безподатковій острівній зоні, ведете всю діяльність за межами цієї зони, місцеві податки не сплачуєте. Жодних фінзвітів, все законно, а ще конфіденційно, бо раніше жодний офшор не мав реєстрів бенефіціарних власників.
Імена директорів та акціонерів заповнювали на номінальних осіб. Це для всіх охочих вести бізнес «без зайвих питань та податкових турбот» були «золоті часи».
Але незабаром міжнародними організаціями почались масові виявлення справжніх злочинних схем, що здійснювали за допомоги такого плану офшорних країн.
Наслідком стала податкова несправедливість – абсолютна відсутність податків. Саме на підставі цього з’явилося визначення «деофшоризації».
Визначення деофшоризації
Деофшоризацією називають комплекс заходів, що спрямовані на ліквідацію або зниження використання юрисдикцій офшору з метою:
- податкової оптимізації;
- ухилення від податків чи забезпечення конфіденційності заходів.
Стратегія така є відповіддю на глобальну ініціативу в плані боротьби з масовим податковим ухиленням, з відмиванням грошей, в тому числі за допомоги запровадження прозорості в сферах фіноперацій та посилення вимог до компаній, які користуються офшорами.
В наслідку, до стандартів деофшоризації були включені перегляди структурного володіння, дотримання безподатковими або малоподатковими країнами нових міжнародних норм та зміни стратегій оподаткування.
- Де взяти кредит онлайн на картку: рейтинг надійності кредитних компаній
- Як отримати кредит онлайн: покрокова інструкція
- Позика онлайн, кредит онлайн та займ на картку: як обрати найкращу пропозицію в Україні
- Чи вигідний бізнес на мобільних аксесуарах
- Бізнес на оренді весільного декору: скільки можна заробити
Саме через нові бізнес-стандарти про ведення бізнесу в офшорі не завадить знати багатьом підприємцям.
Ключові стандарти деофшоризації
Деофшоризація є тривалим процесом, активний початок якого стартує з 2015 року. Щорічно міжнародні регулятори свої правила переглядають, нові вимоги додають, прагнуть привести до глобальної прозорості весь світовий бізнес.
Є навіть Конвенція MLI, визнана ключовою ініціативою в плані податкової справедливості. Розроблений Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) у рамках Плану дій BEPS щодо боротьби з розмиванням податкової бази та виведенням прибутку з-під оподаткування багатосторонній документ підписали 100 країн, в т.ч. й Україна.
Документ цей передбачає правила трансфертного ціноутворення, оподаткування постійних представництв, роботу з пов’язаними особами, запобігання зловживанню шляхом використання положень двосторонніх податкових угод.
Внаслідок, ще до 2023 року бізнес-офшори вже зіткнулися з новими вимогами:
- Введення реєстрів бенефіціарів. Це одна з ключових вимог процесу деофшоризації. Мета її в підвищенні прозорості володіння юрособами грошима, в запобіганні використанню офшорів з метою відмити гроші, ухилитися від протиправних дій, як, наприклад, сплати податків. Через публічні реєстри бенефіціарів будь-яка зацікавлена особа може дізнатися, хто фактично є власником іноземної компанії. Тобто поняття «конфіденційність» нівелюється.
- Обов’язкова фінансова звітність. Якщо компанії до процесу деофшоризації могли по своїм фінансам не звітувати, то з її настанням навіть Панама, Беліз, БВО, Сейшели, Каймани, тобто класичні офшори запровадили вимоги підготовки та подання регагенту фінзвіту щорічно та зберігання щорічної бухгалтерії. Поняття «секретності» світові регулятори, івівши це правило, подолали.
- Substance. Введення вимог Сабстенс (реальної присутності) – також важливий елемент деофшоризації. Багато країн вимагають, щоб зареєстровані в їхній юрисдикції компанії мали реальну резиденцію та економічну діяльність. Це допомагає запобігати створенню компаній «на папері» з метою ухилитися від сплати податків.
- Застосування КІК правил. Контроль за компаніями-іноземцями та їх податками – основний для деофшоризації елемент. В Україні Закон про КІК з 2022 року почав застосовуватися. Правила КІК передбачаються зобов’язання фізичних та юросіб, які здійснюють контроль за іноземними компаніями, надавати відомості стосовно своїх закордонних активів.
- Автообмін фінінформацією CRS. Багато країн зі зростанням міжнародного співробітництва в боротьбі з податковими ухилянтами запроваджують автообмін фінінформацією. Цей механізм податковим службам надає інформацію про активи громадян у юрисдикціях за кордоном та дозволяє глобально контролювати бізнес.
На сьогодні з Україною до Стандарту автоматичного обміну фінансовою інформацією CRS приєдналося понад 110 країн. А з 2026 року податкові будуть не лише інформацією про банківські рахунки обмінюватися, а й доступи до закордонних криптоактивів матимуть.