Трудовий кодекс 2024: що кардинально зміниться в трудових відносинах?

В Мінекономіки України підготований довгоочікуваний проєкт нового Трудового кодексу. Документ замінить вельми застарілий КЗпП від 1971 року. Його положення давно вже не відповідають жодним вимогам сучасної економіки.

Причини зміни Трудового кодексу

Трудовий кодекс України, що є діючим на сьогодні, розробляли, враховуючи особливості радянської економіки. Беззаперечна більшість зазначених в ньому норм вимогам сучасного ринку праці категорично не відповідають. 

Тож Мінекономіки схвалило рішення важливий документ переписати, прибравши з нього, перш за все радянські норми, внести зміни, що наразі необхідні для врегулювання сучасних трудових відносин.

Новий проєкт, що вже готовий до обговорення представниками законодавчого комітету, вийшов доволі об’ємним. Змінений Кодекс законів про працю України складається з: 

  • 6 книг; 
  • 264 статей;
  • перехідних та кінцевих положень.

Серед найбільш очікуваних змін зазначимо перехід на електронні трудові книжки, запровадження нових форм зайнятості.

Що враховували в Мінекономіки під час розробки проєкту

В основі проєкту закладені наступні цілі:

  • зробити трудовий договір основним для регулювання трудових правовідносин документом;
  • зменшити держвтручання у відносини між працівниками та підприємцем;
  • відокремити колективно-договірні та індивідуальні відносини;
  • прибрати з трудових взаємовідносин бюрократизм; 
  • розширити самостійність бізнесу та підприємств;
  • спростити процеси підписання-розірвання трудового договору;
  • захистити працівників від дискримінації;
  • врахувати в нових законах рекомендації ЄС та МОП (Міжнародної організації праці).

Нові види та форми трудових договорів – 2024

В проєкті робиться наголос на тому, що трудовий договір треба визнати основним документом, що зміг би регулювати трудові правовідносини в індивідуальному порядку. Так держава не буде здійснювати вплив на відносини між підприємцем та його співробітниками. З плюсів такого рішення можна зазначити відсутність штрафів за невиконання законодавчих норм.

Значно буде спрощена процедура складання цього трудового договору. Його дозволять для зручності створювати і в письмовій, і в електронній формах. А під час офіційного прийняття на роботу не обов’язково більше надавати свідоцтво про соцстрахування чи трудову книжку.

Законодавець основний акцент робить на легалізації форм зайнятості. А з цією метою запроваджуються наступні види договорів:

  • терміновий трудовий;
  • учнівський трудовий;
  • безстроковий трудовий;
  • з нефіксованим робочим часом;
  • про сезонну роботу;
  • про дистанційну роботу;
  • про роботу вдома.

Названі та інші зміни висвітлюються докладно в ст. 44-45 проєкту ТК.

Відокремлення надомної та дистанційної роботи

Здається, між надомною та дистанційною роботою майже нема відмінностей. Але в  проєкті кодексу вони чітко розділені.

Так, дистанційна може виконуватися будь-де, на розсуд співробітника, а надомна робота передбачає виконання зобов’язань безпосередньо за місцем проживання працівника.

Також в проєкті ЗУ про працю передбачені ситуації, коли працівник має право вимагати від роботодавця переведення на дистанційний формат роботи терміном до 2 місяців. Причиною можуть бути:

  • дискримінація на робочому місці (виключно підтверджений факт);
  • різноманітні надзвичайні ситуації (катастрофа, збройна агресія, стихійне лихо, пожежа, пандемія тощо).

Відпустки: види та тривалість

Згідно з пропозиціями проєкту, оплачувана щорічна відпустка продовжується 28 календарних днів. Це відпустка основного виду, що нараховується працівникам з першої доби офіційного працевлаштування. Становить у чинному варіанті кодексу оплачувана відпустка 24 дні.

Ст. 94 проєкту перераховує види та особливості відпусток:

  • без збереження заробітної плати;
  • з догляду за дитиною;
  • у зв’язку з навчанням;
  • у зв’язку з вагітністю та пологами;
  • з усиновлення дитини;
  • при народженні дитини та ін.

Згідно з новим Трудовим кодексом України передбачено, що в договорі можуть бути встановлені й інші види відпусток за попереднім погодженням сторін. Із законодавства перед цим прибирають творчу відпустку чи відпустку для участі у змаганнях.

Дуже багато ще прописано в проєкті. І стосовно відповідальності підприємця за несвоєчасні розрахунки з працівниками пеня передбачена, і за невиплату впродовж 15 діб після звільнення зарплатні, і інші спірні ситуації докладно розглянуті, наприклад, чітко визначені умови припинення трудового договору.

А ще передбачена модернізація ДСЗ (Державної служби зайнятості), розробка різних державних програм розвитку та підтримки підприємництва в Україні.

Наостанок зазначимо, що до проєкта включене поняття про локаут.

Мова про можливість на певний час зупинити і роботу компанії, і виплату з/п. Виникає таке право у підприємств, на яких робітники влаштували страйк, та виключно в тому випадку, коли роботодавець задовольнити їх вимоги не здатний.

Загалом проєкт має за мету змінити трудові відносини відповідно до сучасних економічних вимог.

Це наступний крок назустріч міжнародним стандартам, модернізації сфери праці. Подивимось, як все буде реалізовано на практиці.

https://www.finradnyk.site/%d0%b5%d1%86%d0%bf-%d0%b5%d0%bb%d0%b5%d0%ba%d1%82%d1%80%d0%be%d0%bd%d0%bd%d0%b8%d0%b9-%d1%86%d0%b8%d1%84%d1%80%d0%be%d0%b2%d0%b8%d0%b9-%d0%bf%d1%96%d0%b4%d0%bf%d0%b8%d1%81-%d1%89%d0%be-%d1%86%d0%b5/

Схожі записи

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *