Чи зможуть українці увірватися в DeFi на повному ходу у 2025 році та чи є в цьому для них перспектива?
Децентралізовані фінанси (англ. DeFi — Decentralised Finance) — це набір сервісів, які копіюють функції банків, брокерів і бірж. Відмінність від бірж полягає в тому, що замість кабінетів та менеджерів працюють смарт-контракти — програми в блокчейні, що виконуються автоматично й відкриті для аудиту. Ключова ідея: гроші, позики чи обмін активами проходять напряму між користувачами, без посередників.
Україна давно в топ-20 за темпами криптоадопції, тож не дивно, що блокчейн-стартапи активно тестують тут DeFi-моделі. Нижче — чесна картина ринку й відповіді на запитання «чи є шанс, що «український Uniswap» зʼявиться саме зараз».
Трішки цифр або чому DeFi-ніша знову росте
Глобальний TVL (Total Value Locked — сума активів, «запаркованих» у протоколах) повернувся вище $100 млрд, а частка ринку, за оцінкою Binance Research, збільшилася майже вдвічі протягом року — з 5% до 9% у структурі всієї криптокапіталізації.
5× до 2025 року — саме таку динаміку прогнозує директор Інституту розвитку блокчейн-технологій Євген Руденко, посилаючись на масштабування мереж і прихід інституційних грошей.
Для України це означає, що ліквідність приходить, а разом із нею — інтерес розробників і нові продукти.
Що вже запущено «made in UA»?
Якщо говорити про найвідоміші українські проєкти у сфері DeFi з України, то можна згадати наступні три:
- Everstake. Стейкінг-гігант із київським корінням, один із найбільших валідаторів Solana та Polkadot. Команда тестує modular-DeFi-сервіси, де користувач одним кліком делегує токени й паралельно отримує DeFi-дохід.
- Karpatkey. Протокол керування DAO-скарбницями, який відкрив R&D-офіс у Львові; тут збирають команду математиків саме під алгоритмічне управління ліквідністю протягом 2025 року.
- ZmiySwap. Перша DEX-пісочниця у мережі zkSync, що публічно оголосила про релокейт дев-офісу до Києва через «високий відсоток солідних Solidity-інженерів й український попит на дешеві Layer-2».
Три криптотренди, які можуть «вистрілити» у 2025-му?
Тренди, звісно ж, швидко змінюються, але на піку їх популярності компанії заробляють гарні статки, тому варто їх все-таки озвучити:
- Ліквідний стейкінг на базі стейблкоїнів. Після успіху Lido (stETH) зʼявилися українські варіації: проєкт UAH-LS уже тестує токен, прив’язаний до гривні й підкріплений депонованими казначейськими облігаціями. Екосистема може дати 6-8 % річних у стейбл-гривні.
- Real-world-assets (RWA). Держпідприємство «Прозорро.Продажі» пілотує токенізацію заставного майна банків у публічному блокчейні: ідея — продавати лоти прямо в DeFi-аукціоні, мінімізуючи корупційний фактор. Проєкт планують розширити до 50 млн $ обігу вже в IV кв. 2025.
- Фінтех 2-in-1. Monobank експериментує з «кишенькою» MonoSwap: всередині апп-дому можна буде відправити USDT у пул ліквідності — банк відповідає за on/off-ramp, DeFi протокол — за дохідність. Публічний реліз анонсували на літо.
Чи є перспектива?
Якщо коротко — так, але сподіватися на «квантовий стрибок» також не варто. Чому? Річ в тім, що українському DeFi потрібен чіткий регламент від НБУ/НКЦПФР на рівні «регуляторної пісочниці». Крім того, є дефіцит кадрів — уже зараз зарплата mid-Solidity-девелопера перевищує $4 тис, а медіана вакансій зросла на 37% за рік. Наостанок, відмічається недопрацювання маркетингових стратегій, адже споживачі готові до децентралізованих фінансів, але за опитуванням Binance-UA у січні 2025 аж 48% українців досі плутають DeFi зі звичним трейдингом біткоїна.
Пам’ятайте, криптотренди змінюються швидко, тому завжди перевіряйте дані, читайте аудит смарт-контрактів і не інвестуйте більше, ніж готові втратити.