Чому облігації можуть як примножити доходи, так і принести збитки та що потрібно знати інвестору?
«Купую облігації — і сплю спокійно», — каже айтішник, показуючи графік купонних виплат на смартфоні. Та його сусід по офісу з тією ж упевненістю називає папери «квитком у пастку», бо читав про падіння українських євробондів на десять відсотків від початку року. Хто з них має рацію? Щоб відповісти, доведеться зазирнути за куліси ринку 2025 року, де рекордні прибутки сусідять з ризиками, про які забувають рекламні буклети.
Чому облігації сьогодні взагалі розглядають як альтернативу депозитам?
За рік портфель ОВДП у руках громадян зріс на третину й перевищив 267 млрд грн: українці замінюють строкові вклади на папери з фіксованими купонами та пільговим оподаткуванням. На аукціонах Мінфіну гривнева дохідність коротких випусків сягає 18% річних, а середньострокові папери з купоном 15 % розкуповують навіть банки. Додайте нічний ринок, де доларові ОВДП торгуються з «живою» премією до 6% — і маєте інструмент, який формально переграє інфляцію, що, за новим прогнозом НБУ, опуститься до 8,7% наприкінці року.
Всі переваги й ризики — без прикрас
Перед тим як ухвалювати рішення, варто чітко зважити сильні та слабкі сторони інструмента.
Отож, маємо два головні плюси:
- прогнозований грошовий потік — купон надходить за календарем незалежно від курсових гойдалок;
- податкова економія — 18 % ПДФО сплачує емітент, військовий збір не стягується, тож чиста ставка ближча до номінальної.
Втім, не забуваємо й про три мінуси:
- Ринкова ціна падає, коли зростають ставки. Доларові бонди вже втратили понад 10% від початку року.
- Кредитний ризик держави. Переговори про реструктуризацію боргу знову воскресили слово «дефолт» у медіа.
- Інфляційний зсув. Квітневе прискорення до 15,1% показало, що купон усе ще може відстати від реального зростання цін.
Ці три мінуси не обов’язково перекреслюють плюси, але нагадують: облігація перестає бути безпечним активом, коли дохідність нижча за інфляцію, а довіра до емітента під питанням. Саме з цього дисонансу й народжується скепсис.
Раніше в статті ми писали, чому ціни на облігації зростають у 2025 році в цій статті.
Як звичайному інвестору не потрапити в пастку?
Порівняння показує: короткі папери до шести місяців майже не коливаються в ціні, але приносять купон, що вже «перебиває» інфляцію. Довгі випуски виглядають привабливою ставкою, проте кожен додатковий рік до погашення подвоює чутливість до ринкових новин. Оптимальна тактика у 2025 році — так звана драбина: портфель із трьох-чотирьох серій, які погашаються щокварталу. При зростанні ставок короткі гроші швидко «перекладаються» у свіжі, дорожчі папери. При падінні — довгі купони захищають від втрати доходу. Додайте до цього правило ліквідності: на вторинному ринку більше обороту в паперах «до року», тож із них простіше вийти, якщо знадобиться готівка.
Пам’ятайте й про валютний баланс. Доларові облігації приваблюють захистом від девальвації, однак торгуються значним дисконтом і реагують на геополітику. Тримати до 20% портфеля у валютних бондах — це хедж, а не ставка на швидке зростання.
Тобто, облігації — це ні в якому разі не «депозит 2.0», а контракт із конкретним емітентом і ризиками, що вимірюються в процентах та роках. Коли купон перевищує інфляцію й ринок вірить у платоспроможність держави, папери дають стабільний пасивний дохід. Коли ж інфляція зростає, а переговори про борг заходять у глухий кут, облігація легко стає пасткою з втратами активів. Відповідь на запитання в заголовку тому проста: це і стабільний інструмент, і потенційна пастка — все залежить від строку, ставки та дисципліни інвестора, який пам’ятає, що навіть найбезпечніший купон не скасовує головного правила фінансів: дохідність і ризик завжди ходять удвох.