Активи фізичних чи юридичних осіб, що дають довготривалий дохід (нерухомість, акції, облігації та інші цінні папери) називають довгостроковими інвестиціями.
Зазначимо, що до них належать лише такі активи, які у власника немає наміру мінімум впродовж року продавати. А загалом, на відміну від короткострокових інвестицій, які за різними причинами практично одразу після придбання знову потрапляють на ринок, довгострокові не продають протягом років, а подеколи й зовсім ніколи.
Інвестор, вкладаючи гроші в довгострокові інвестиції, бере на себе в гонитві за вищою винагородою більший ризик. Дозволити таке собі можуть виключно ті, хто зможе проявляти терпіння впродовж хоча б року, частіше набагато довше.
Інвестор повинен володіти достатнім капіталом, щоб очікування доходу від інвестиції впродовж кількох років «дірку» в його бюджеті не зробили.
Класичним прикладом довгострокового плану інвестицій є купівля акцій. Наприклад, одна компанія великі суми грошей інвестує в іншу компанію та, завдяки цьому, має на неї певний вплив навіть без інших голосів в раді акціонерів. В такому випадку вартість придбання акцій вже розглядатиметься саме, як довгострокова інвестиція.
Під час придбання активів компанією важливо розуміти, в якій вона якості їх класифікує. Тобто, як короткострокові або довгострокові інвестиції.
Річ в тому, що короткострокові інвестиції цінні, в основному, своєю ринковою вартістю, тож будь-яке зниження їх ціни буде вже сприйматися, як збиток. А збільшення вартості не буде вважатися прибутком допоки об’єкт не буде проданий.
Тож обирати довгострокову інвестицію чи короткострокову – означає обирати собі тип та розмір чистого прибутку, що запишуть у звіт компанії за рік.
Так, довгострокові інвестиції потребують значних капіталовкладень, тож вони цілком можуть збільшити борг підприємства, цілком виснажити його грошові запаси. Та й аналіз такого плану активів обмежує складність довготривалих прогнозів. Бо після купівлі інвестори миттєвої вигоди не побачать, прибуток свій почнуть отримувати лише за кілька років.
Тому інвестори мають довіряти керівникам компанії, в яку вони вкладаються, вірити в їх здатність ефективно розподіляти капітал.
В питанні довгострокових інвестицій для інвесторів-одиначок, масштаб їх проєктів, найчастіше, буде скромнішим. Для більшості в такому плані основним довгостроковим проєктом є їхні пенсійні заощадження. Щоправда, можуть бути й інші цілі, які потребують багаторічних зусиль: купівля власного авто, наприклад, чи будинку.
- Де взяти кредит онлайн на картку: рейтинг надійності кредитних компаній
- Як отримати кредит онлайн: покрокова інструкція
- Позика онлайн, кредит онлайн та займ на картку: як обрати найкращу пропозицію в Україні
- Чи вигідний бізнес на мобільних аксесуарах
- Бізнес на оренді весільного декору: скільки можна заробити
Але статистика доводить, що пенсія є основною причиною відкриття інвестиційного портфеля.
В такому випадку чим раніше інвестор почне вкладатися в довгострокові інвестиції, тим більше він в результаті вигоди отримає.
В довготривалому інвестуванні допомагають наступні кілька ключових принципів:
- Уважне дослідження. До вкладання коштів в акції треба ретельно вивчити фінстан компанії, стратегію, потенціал росту та конкурентоспроможність. Більше знаючи про компанію, краще можна оцінити її перспективи.
- Довгострокове бачення та терплячість. Довгострокового плану інвестування передбачає володіння акціями іноді навіть протягом десятиліть. Терплячість допоможе відбудувати інвестиції відповідно до стратегій компанії та ринкових умов.
- Різноманіття портфеля. Зменшити ризики інвестування та розподілити інвестиції між різними секторами чи компаніями означає захистити інвестиції від ринкових змін.
- Своєчасний вибір моментів входу/виходу. Довгострокового плану інвестування передбачає тривалу участь у розвитку та існуванні компанії. Треба вміти визначати моменти купівлі/продажу акцій з урахуванням фундаментальних факторів та здійснення теханалізу.
- Дивіденди та стабільність. Треба, щоб компанії мали потенціал для виплати дивідендів, для генерації стабільного прибутку. Це, беззаперечно, може стати додатковим стимулом для довгострокових інвесторів.
Тож, мистецтво довгостроково інвестувати в акції передбачає збалансований підхід, аналіз та, обов’язково, терплячість. Лише так інвестори зможуть зберігати власний спокій, відповідально планувати власне майбутнє, отримуючи високі (потенційно) прибутки від зроблених інвестицій.