Національна стратегія доходів до 2030-го: основні положення

27 грудня минулого року Кабінетом міністрів була схвалена Нацстратегія доходів до 2030 року (НСД). Виглядає документ, як детальний план, що описує, яким чином Україна буде поступово переходити на проживання рахунком власних ресурсів. 

Тож, інформація важлива і для бізнесу, і для населення. 

Завдання МВФ виконано

Ухвалення Національної стратегії доходів на найближчі роки ще до кінця 2023-го було однією з вимог МВФ для наступного перегляду програми фінансування. 

Стосовно цього 12 грудня Гевін Грей, голова місії Фонду в Україні, сказав на брифінгу: «Важливим є поступове нарощування внутрішніх джерел доходів».

І вже на кінець року уряд виконав це завдання. В першу чергу слід зазначити модернізацію та підвищення спроможності Митної та Податкової служб, зміни їх ставлення до бізнесу.

За словами міністра фінансів Сергій Марченко: «Це про доступність і розуміння того, що бізнес – не дійна корова».

Стратегію виклали на 150 сторінках. Документ описує не тільки питання адміністрування, а ще й зміни підходів до стягнення податків конкретних видів: від пільг за ПДВ та ренти за користування радіочастотами стільникового звʼязку до спрощеної системи оподаткування та спеціальних режимів, як-от «Дія.City». Додатково йдеться про надання (вже після ухвали закону про криміналізацію контрабанди) правоохоронної функції Митниці.

Що саме планується змінити в державі в податковій та митній сферах впродовж  найближчих семи років

На сьогодні ССО (спрощену систему обліку), що дозволяє фізособам-підприємцям та компаніям сплачувати замість звичайних ЄСВ, ПДФО та військового збору єдиний податок використовують близько 1,7 млн платників. Сукупно вони забезпечують відносно стабільні податкові надходження. Проблема в тому, що задумана така система була для підтримки в важкі часи невеликих підприємств. А користуватися системою почав і великий бізнес. 

В стратегії зазначається, що «значний, фактично не контрольований обсяг торгівлі контрафактним та контрабандним товаром через розгалужену мережу ФОП, які, відповідно до законодавства, звільнені від обов’язку вести облік товарних запасів, практично змушує добросовісний бізнес почати також використовувати ССО, переводячи на неї найбільш прибуткові сегменти».

Наступна реформа ССО запланована урядом на 2025–2027 роки.

Впродовж трирічного перехідного періоду ставки ЄП для юросіб ІІІ групи поступово збільшать до розміру звичайної податкової ставки прибуток (18%). 

Остаточне значення ставок та перехідні рівні ще в обговоренні. Є мета поступово заохотити юросіб до самостійного переходу на систему загального оподаткування. По закінченню перехідного періоду юрособам буде заборонене використання спрощеної системи.

ІІ та ІІІ групи ССО для ФОП об’єднають в загальну групу. Для неї буде створена диференційована шкала зі ставками від 3% для торгівлі, до 17% для певних послуг. Це теж буде відбуватися поступово. Платникам такої групи треба буде обов’язково застосовувати РРО.

Виключення, що зараз дають змогу не здійснювати облік походження товарів у реалізації, скасують. Вимоги далі будуть спрощені по максимуму, але стануть обов’язковими, незалежно від виду чи організаційно-правової форми діяльності платників.

Прогресивна шкала податків на доходи фізосіб повернеться

ПДФО в Україні базується на 18%. Вона фіксована та запроваджена ще у 2016-му. В планах уряду відновити прогресивну шкалу. Вона раніше складала 15% та 20%. Зараз  параметри не уточнюються, але відомо, що вони будуть ширшими. Мова про 1-2 значно вищі ставки ПДФО для осіб із високими доходами.

Мінімальний неоподаткований дохід буде замінено на надання персональної соцдопомоги. Пільги ПДФО будуть переглянуті.

Паралельно запровадять законодавчі зміни, згідно з якими органи контролю отримають можливість посилити «нагляд» за доходами/витратами фізосіб за допомоги доступу до фінансової інформації про рухи коштів на рахунках.

Пільги на податок на прибуток, скоріш за все, скасують

Є в планах Кабміну перегляд проєктів створення бізнес-стимулів за допомоги пільг на податок на прибуток підприємств. 

В Україні зараз діє два таких режими: 

  1. Індустріальні парки.
  2. «Дія.City». 

Ще два – «Спеціальні умови для підприємств у шахтарських регіонах» та «Інвест-няня»   не були реалізовані через війну. В сучасних умовах уряд має в їхній ефективності певні сумніви.

Загалом Кабмін за орієнтир матиме використання верхнього ліміту, обмеживши певним відсотком пільгу від загальних податкових зобов’язань платників, щоб ставки складали не менш за 15%.

Підвищення акцизів, пільги для ПДВ, податок на надприбутки та нерухомість

Додатково в Нацстратегії доходів описали й наступні урядові податкові плани:

  1. Перегляд,  відповідно до вимог ЄС, системи пільг ПДВ, гармонізація ставок до 2027 року. Стандартна ПДВ-ставка не зможе бути нижчою за 15%. 
  2. Збільшення до 2028-2039 року акцизів на алкоголь, паливо та тютюн до мінімальних ставок ЄС. Впровадження електронної системи моніторингу обігу продукції.
  3. Розробка комплексного пакета заходів з оподаткування вуглецевих викидів. Зараз сплачують 30 грн за 1 т викидів (це найнижчий рівень у ЄС). Конкретних параметрів у стратегії не визначено.
  4. Скасування усіх понижуючих/підвищуючих коефіцієнтів до ставки ренти за користування для стільникового зв’язку радіочастотним ресурсом. Мова вже про 2024 рік.
  5. Оподаткування непередбачуваного плану прибутків. 
  6. Оновлені податки на нерухомість. Зараз система оподаткування нерухомості сформована відповідно до площі об’єктів та мінімальної заробітної плати. 

В Стратегії зазначається, що «більш справедливою моделлю може стати запровадження оподаткування нерухомого майна, виходячи з його оціночної вартості». Запрацювати нова модель повинна з 2027–2028 років.

Як планують реформувати митницю та податкову 

Радикальної перебудови митної та податкової служб НСД не передбачає. Обидва органи вже антикорупційні стратегії ухвалили, запланували поліпшення функцій та IT-складової. В стратегії чітко зазначено, що реформа спрощеної системи може відбутися лише по «відновленню довіри платників податків до податкових органів».

Зокрема, для податкової це означає оптимізацію чисельності штату після функціонального обстеження самої ДПС та територіальних органів. Очікується укрупнення терорганів за регіональним принципом, обʼєднання в загальну структуру всіх 5 управлінь з роботи з платниками податків на 2025–2026 роки.

Держмитслужби, окрім виконання антикорпрограм до 2026-го, отримають додатково й право проведення оперативно-розшукової діяльності (ОРД).

Впродовж 2024–2027 років запланований експеримент для співробітників із натільними камерами.

До 2027-го митникам повинні підвищити з/п до ринкового рівня (про який саме рівень ідеться в документі не уточнюється).

Впродовж 2024-го буде скасований мораторій на документальні перевірки митними органами.

До 2027-го митним органам повинні надати права проведення досудового розслідування справ про контрабанду товарів, здійснення ОРД. В стратегії зазначено, що це – вимога МВФ та стандарт ЄС.

https://www.finradnyk.site/%d0%bc%d0%b8%d1%81%d1%82%d0%b5%d1%86%d1%82%d0%b2%d0%be-%d0%b4%d0%be%d0%b2%d0%b3%d0%be%d1%81%d1%82%d1%80%d0%be%d0%ba%d0%be%d0%b2%d0%be%d0%b3%d0%be-%d1%96%d0%bd%d0%b2%d0%b5%d1%81%d1%82%d1%83%d0%b2%d0%b0/

Схожі записи

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *