Поговоримо про інструмент, з якого при здійсненні торгових відносин почалося хеджування ризиків, тобто, про форвард.
Економічна суть форварда
Входить форвард до першої хвилі похідних фінансових інструментів, а зі створених деривативних інструментів був першим. Виник форвард через бажання сторін товарних угод зменшити ризики зміни вартості товару.
По суті, форвард – угода, за якою у визначений момент у майбутньому одна сторона зобов’язується передати визначений актив іншій стороні, що цей актив зобов’язується купити за вже визначеною ціною та на визначених при укладанні форварду умовах.
Ключовий аспект форварду полягає в обов’язковості його виконання обома сторонами. Тобто контракт цей покладає стосовно його виконання обов’язки на обидві сторони.
Кажучи іншими словами, форвард має зафіксувати для майбутньої угоди умови. Що робить економічну діяльність сторін передбачуваною, а фінпланування точнішим, бо обидві сторони угоди мають щодо майбутньої торгової операції цілком повноцінну інформацію.
Укладання та виконання форварду
Форвард може укладатися на організованому ринку або поза ним. Сторона, яка зобов’язується купити базовий актив, відкриває довгу позицію за контрактом, а сторона, яка зобов’язується продати базовий актив – коротку позицію за контрактом.
Коли наступає експірація, виконання сторонами форварду може відбуватися за одним з двох способів:
1. Рhysical delivery (фізична поставка) – найдавніший та найзрозуміліший спосіб, за яким у майбутньому покупець (сторона довгої позиції) має продавцю (стороні короткої позиції) заплатити за майбутню фізичну поставку базового активу. Тобто сторони обмінюються товаром або послугою, і це є способом виконання зобов’язань за контрактом.
Коли мова про форвардні контракти, фізична поставка вважається складнішим, порівняно з готівковим врегулюванням способом виконання. Причин тому декілька. Перш за все полягають вони в наступному:
- сторонам необхідно укласти домовлення, стосовно умов поставки послуг чи товару, вказати місце, час, кількість та якість;
- сторонам треба організувати логістичні питання стосовно доставки товару чи послуги. Це включатиме транспортування, зберігання та страхування;
- сторони повинні впевнитися, що товар або послуга відповідає умовам контракту. Це може вимагати проведення перевірки якості товару або послуги.
Деколи фізична поставка неможлива чи нерентабельна. В такому випадку сторонам можна домовитися про врегулювання форвардного контракту в готівці.
Але, коли фізичного плану поставка можлива, вона вважається безпечнішим способом в плані виконання форварду обома сторонами. Вони при цьому не ризикують втратити гроші, якщо вартість послуги чи товару на момент виконання буде відрізнятися від вартості, яку погодили при укладенні контракту.
2. Сash settlement (готівкове врегулювання) є простішим в плані реалізації, але складнішим в плані розуміння способом завершення форварду. Готівкове врегулювання є способом виконання передбачених контрактом зобов’язань, при якому сторони платять гроші одна одній, а не обмінюються товаром або послугою. Це відбувається, коли вартість послуги або товару на момент виконання відрізняється від погодженої сторонами під час укладення.
Щоб було зрозуміліше, розглянемо готівкове врегулювання форвардних контрактів на прикладі.
Компанія А з компанією В укладає форвардний контракт на придбання 2000 акцій для компанії С за ціною 100 доларів за акцію.
Півроку поспіль, на час виконання контракту, вартість акцій на ринку вже становить 120 доларів за акцію. Тож, за укладеним форвардним контрактом компанія А повинна сплатити 200 000 доларів (2 000 акцій * 100 доларів) через спотову акційну вартість розміром 240 000 доларів (2 000 акцій * 120 доларів). Виходить, що компанія А від компанії В отримує компенсацію у розмірі 40 000 доларів.
- Вартість житла Києва: Спробуйте унікальні знижки!
- «Нова пошта» відкрила в Германії вже друге відділення
- Нові правила заповнення платіжок в Україні
- Відсотки за депозитами у різних банках: які бувають і від чого залежать
- Гроші Україні на швидке відновлення: попередньо зрозуміло, скільки є на сьогоднішній день
Готівкове врегулювання за форвардними контрактами популярне через простоту та зручність. Але ризики воно також має. Наприклад, якщо вартість послуги чи товару на час виконання контракту буде відрізнятися від погодженої при укладенні контракту.
Форвардні контракти: для кого передбачені
Форвардні контракти – дуже привабливий інструмент для осіб, які прагнуть певного прогнозування своєї майбутньої діяльності, а існуючі ризики на себе брати не бажають.
Використовуватися можуть контракти такі різними учасниками фінринків, в тому числі:
- підприємствами, що мають за мету застрахуватися від ризиків змін вартості послуг чи товарів. Наприклад, фірма, планує закупити пшеницю. Тож вона може скласти відповідний контракт на придбання її за конкретною ціною. Навіть якщо ціна на неї на ринку зміниться, умови контракту треба буде сторонам виконувати;
- інвесторами, що мають бажання спекулювати на змінах вартості послуги чи товару. Наприклад, укладається форвардний контракт на покупку тієї ж пшениці. Якщо вартість її збільшується, в інвестора з’являється можливість отримання прибутку від такого контракту;
- фінансовими установами, що прагнуть ліквідності на ринку. Наприклад, брокер укладає такий контракт з клієнтом, що викупає пшеницю. Це дуже брокеру допоможе в забезпеченні ліквідності на ринку такого товару.
Тож ключова мета використання форвардних контрактів:
• захист від ризиків зміни вартості;
• спекуляція;
• забезпечення ринкової ліквідності.
Дуже потужний інструмент. Треба лише в ньому добре розібратися до початку використання.
Практика використання форвардів українцями
Тривалий досвід використання форвардів має Україна. Пов’язаний він, першочергово з використанням в будівельній галузі.
Наприклад, наступна схема: на товарній біржі, щоб сформувати ціну на базовий актив, між юрособою та забудовником укладають форвард з активом у вигляді майнових прав на квартири.
Далі форварди продають інститутам спільного інвестування. Після цього інститут вже здійснює продаж форварду потенційному власнику квартир. Врешті власник форварду укладає з забудовником договір купівлі-продажу майнових прав на об’єкт нерухомості (угоду стосовно базового активу). З часом закони, що регулювали таки взаємовідносини втратили чинність. І зараз можна спиратися лише на Закон зі змінами щодо сприяння іпотечному кредитуванню” (5059-VI від 05 липня 2012 року). Але виключно в частині, де йдеться про фінансування об’єктів незавершеного будівництва, які відбуваються за програмами бюджету, що регулюють надання держпідтримки громадянам для придбання (будівництва) житла.
Є ще один варіант. Спочатку укладається форвард між інститутом спільного інвестування та забудовником. За договором базовим активом є сам об’єкт нерухомості (квартира), а не майнові права. Оплата, хеджування та поставка відбуваються за єдиним договором. Інститутом сплачується умовно премія за укладання контракту.
Далі знову інститутом вноситься вартість базового активу. І згодом інститут вже з маржею продає права вимоги за договором майбутнім власникам квартир.
Висновки
Великий потенціал у даного інструмента. Попит з боку бізнесу він має стабільно. Але в процесі побудови фінансових моделей перш за все сторони вивчають податкові норми, а вже потім роблять спроби використати неврегульованість законодавства відносно певних механізмів та інструментів.
Через це часто викривляють суть механізмів та інструментів, які стабільно використовують на міжнародних ринках капіталу.