Дехто вважає, що інфляція є доволі новим механізмом, що був відкритий відносно нещодавно. Але існувала вона з давніх-давен. Знайти приклади її в історії можна навіть в ІІІ ст. до н.е. Наприклад, тоді монета динарій важила 4,5 г та на 95% складалася зі срібла. А в ІІІ ст. вже н.е. ця ж монета містила всього 5% срібла у складі.
Тобто, протягом 600 років цінність її стабільно зменшувалась. Але чому? В цьому випадку з Римом зрозуміло, що керівництву стабільно не вистачало грошей на реалізацію власних задумів та амбіцій, тому кожного разу новий імператор або сенат стабільно зменшували кількість срібла в динарі. А він поступово знецінився.
Навіщо таке робити? Уявіть себе на місці імператора. Припустимо, йде війна, треба гроші, а взяти їх немає де. Можна підвищити податки. Але це буде не до вподоби народу. Можна у когось забрати, але це призведе до додаткового конфлікту. Можна позичити, але ж треба буде віддавати.
Тож найпростіший варіант – просто зробити більше грошей.
У випадку з римськими імператорами навряд хтось припускав, що це може призвести до інфляції, що через це зростуть ціни. Але так воно й сталося.
Зрозуміло, що якщо продавець бачить, що у покупця з’явилося більше грошей, він підіймає вартість товару, бо заробити хочеться, а швидко виготовити просто більший обсяг товару за попередньою вартістю не вийде.
Революція цін в Європі – чудовий приклад інфляції
В історії є доволі цікавий, якщо дивитися з теми нашого матеріалу, приклад, на якому можна простежити, яким чином працює механізм інфляції. Це XVI ст. Європа і так звана «революція цін». Тоді були відкриті Північна та Південна Америка. Володіння на той час, в Південній Америці були іспанськими, тож основні багатства з Південної Америки, з Мексики, з Перу вивозили до Іспанії.
Це були, зазвичай, дорогоцінні метали. І одним галеоном виходило привезти їх більше, аніж в Європі виходило добути за рік.
Що з цього вийшло?
Грошей стало дуже багато. Вони стали вироблятися вже з чистого срібла, тобто без доданків. Срібло у вигляді податків надходило до королівської казни, а потім плавно переходило до інших країн. В Іспанії практично нічого не вироблялося, треба було купляти в інших. Тож гроші поступово й переходили до продавців.
А продавці своєю чергою підіймали вартість на товари, щоб заробити більше. Дуже швидко все здорожчало майже в 4 рази. На ті часи це була неймовірна різниця, яка викликала дуже відчутну інфляцію.
Вона, в результаті призвела до економічної кризи, а криза загострила військовий конфлікт, через який Голландія відокремилася від Іспанії та стала незалежною.
На цьому прикладі дуже зручно досліджувати механізм інфляції. Виходить, що кількість грошей в країні росте, але гроші ці ніби звалилися на голову, бо самостійно не були зароблені, нічим не були забезпечені. Обсяг товару та кількість грошей в рівновазі не знаходилися. Грошей було більше, вартість товару зростала.
І ще психологічний момент завжди спрацьовує. Якщо людина бачить, що вартість на товар починає швидко збільшуватися, вона прагне його придбати, навіть якщо він не дуже їй був і потрібний.
Інфляція – це добре чи не дуже?
Чомусь стало звичним вважати, що інфляція – це погано. Бо вартість товарів чи послуг зростає, грошей стає менше, люди біднішають. Але зростання інфляції, за умови, що воно було спрогнозоване, за умови, що воно невисоке, це добре. Бо процес такий вказує на зростання та розвиток загалом економіки.
Але якщо інфляція висока, це вже погано, це вже криза.
Ще один приклад з 30-х років минулого сторіччя. Тоді відбулася Велика депресія. І під час неї не було інфляції. Була саме дефляція. Ціни не зростали. Вони знижувалися. І в результаті економіка дуже сповільнила розвиток, тобто це також поганий варіант.
В умовах сучасності багато хто наголошує на тому, що гроші мають працювати. Треба, звичайно, обирати з розумом варіант вкладення, щоб і прибуток був стабільно відчутний, і безпека для фінансового статку максимальна.
Робіть вибір вкладень без поспіху, частіше читайте Фінрадник. Намагаємося підбирати для вас кращі поради, розповідати про найцікавіші події зі світу фінансів, інвестицій та бізнесу.
