Опціони — це фінансові інструменти, які надають інвестору право, але не зобов’язання, купити або продати актив (найчастіше акції) за заздалегідь визначеною ціною у визначений момент або протягом певного періоду. Вони відкривають значно ширші можливості, ніж звичайне володіння акціями: дозволяють заробляти як на зростанні, так і на падінні ринку, використовувати кредитне плече (леверидж), хеджувати ризики та будувати складні торгові стратегії.
Ключова відмінність опціонів від акцій полягає в їх природі: акція дає частку у компанії та права власності (наприклад, на дивіденди або голосування), тоді як опціон є похідним інструментом (деривативом), вартість якого залежить від ціни базового активу. Інвестор, купуючи акції, фактично стає співвласником бізнесу, а купуючи опціон — отримує лише можливість скористатися зміною ціни в майбутньому, без прямого володіння активом.
Таким чином, опціони — це більш гнучкий, але й складніший інструмент, який потребує розуміння ринку, стратегій та управління ризиками.
Опціонним же контрактом іменують угоду, укладену між сторонами про продаж або купівлю активу, що на майбутнє дає права продавати чи купляти активи за певною вартістю.
Важливо розставити акценти відносно прав. Коли купили опціон, його можна не виконати чи виконати. Це не зобов’язання. Це право. А коли опціон продають, то продавець, навпаки, має зобов’язання. Це важливо розуміти та розрізняти.
Також не варто забувати, що опціон є інструментом, що має плече. Один контролює одразу 100 акцій.
Часто саме опціони використовують для хеджування (страховки) ризиків. Якщо, звісно, мова не про отримання спекуляційного прибутку. Зазначимо, що з опціонами можливі надприбутки.
Відмінності опціону від акції
Найважливішим моментом є експірація. Не можна купити опціон, а потім володіти ним певну кількість років, згодом передати його в спадок, подібно акціям, тому що такий контракт має визначений таймінг.
Дюрація різна. І її можна обрати: на місяць, два чи кілька років. Але існує час, який значно впливає на ціноутворення у відношенні цього опціону.
Немає в акціях страйку. Є контракт, в якому прописується ціна, за якою контракт цей повинен виконуватися.
Немає в акціях і премії (тобто ціни за контракт).
Які бувають типи опціонів
Існують call та put опціони:
- call підійдуть тим, хто прагне заробити на збільшенні активу;
- put оптимальні для тих, кого цікавить заробіток на падінні.
Якщо купувати put, це дає право продавати по певній вартості цінний папір в майбутньому або ж «зашортити» (шортом називають коротку позицію в плані продажу валюти, цінних паперів або будь-яких товарів, що трейдер бере в борг у брокера, тобто сам не володіє.
Основні стратегії використання опціонів
«Одружений» put (Married put)
Ця стратегія оптимальна для поміркованих інвесторів. Тобто, для тих, хто має якусь певну позицію по акціях портфеля. Наприклад, мета — зібрати портфель собі до пенсії, для її здійснення регулярно кошти вкладаються, наприклад, в S&P 500. Там вже солідна сума назбиралася, і було б прикро, якби цей базовий актив просідав.
Ось якраз страхування такого плану позиції виконують через придбання put опціону на базовий актив, який мається у портфелі. Питання полягає в тому, яка ціна на put опціон, бо коли масово очікується падіння, страховка може вийти надто дорогою.
Спекулятивна торгівля
Тут спекулювати можна подібно, як на акціях, але волатильність, що дається опціонами значно більша.
Коли рухається на 5-10% базовий актив, контракт опціону водночас може змінюватися на 100%, 200%, 1000%. Тож заробити можна саме на такій волатильності.
Продаж put опціонів
Наприклад, прийняли рішення купити певну акцію. Звичайно, не хочеться потрапити в історію, коли зараз купив, а на завтра акції пішли в серйозний мінус. Як варіант, можна put опціон продати.
Для цього необхідно визначити ціну придбання. Треба пам’ятати, що put-райтер максимальний прибуток може отримати у вигляді зібраної премії, в той час, як збиток (теж максимальній) відбувся б за умови падіння ціни базової акції до нуля. Тож, профілі збитку/прибутку для продавця і покупця put опціонів діаметрально протилежні.
